"Пенсійна реформа" у армії США: Чим загрожують Україні кадрові перестановки у Пентагоні

За даними The Wall Street Journal, президент США Дональд Трамп впродовж місяця-двох має намір повести радикальні перестановки в керівному складі армії США. Заплановані зміни, вочевидь, стануть наймасштабнішими не тільки за період президентства Трампа, але й за багато останніх років загалом.

На перший погляд, нічого сенсаційного у змінах ніби й немає. Всі високопосадовці, яким зараз планують знайти наступників, зараз і самі активно й добровільно збираються на пенсію — тому шукати їм заміну президент США просто зобов'язаний. Але є у цьому процесі й певні нюанси.

Головною — і найбільш обговорюваною заміною, вочевидь, є пошук кандидатури нового глави Центрального командування збройних сил США замість генерала Джозефа Вотела, який, як очікується, піде на пенсію навесні 2019 року. У сферу відповідальності його відомства входить Близький Схід, в тому числі Афганістан, Ірак і Сирія. На цю посаду президент Трамп хоче запропонувати генерал-лейтенанта Кеннета Маккензі, вельми популярного у США представника Корпусу морської піхоти. Втім, ця перестановка мало вплине на військову співпрацю між США та Україною.

А от найбільш чутливою для нас, вочевидь, є запланована заміна головнокомандувача Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі. Цю посаду обіймає зараз генерал Кертіс Скапарротті, який начебто теж зібрався на пенсію. Бойовий генерал із блискучою кар'єрою, який брав участь чи не в кожному збройному конфлікті останніх трьох десятиліть (нерідко — у перших рядах на полі бою), Кертіс "Майк" Скапаротті від самого початку російської агресії проти України тверезо оцінював агресивний характер чинного російського режиму. Він робив — і поки що робить — все можливе для того, щоб укріпити Східну Європи перед можливими недружніми актами з боку Москви. Завдяки його рекомендаціям розроблялись посібники стосовно ролі нерегулярних військових з'єднань в сучасній війні. Скапаротті на даний момент є чи не головним лобістом ідеї нарощування військової допомоги Україні, в тому числі — і за рахунок летальної зброї.

Натомість Тод Уолтерс, який замінить Скапаротті на посаді — фаховий авіатор від початку своєї кар'єри, із колосальним нальотом у близько 5 тисяч годин. Уолтерс усе життя літав — а під старість командував американськими ВПС у різних регіонах світу. Не виключеним є варіант, що за його керування роль НАТО в Європі буде зміщуватись від спроб протидії гібридним загрозам, ключову увагу яким приділяв Скапаротті, до зміцнення авіацінної потуги, яка, як не крути, є "крайнім методом" лікування гібридних конфліктів.

Іще одна запланована американською адміністрацією заміна — це висунення кандидатом на пост глави Штабу спеціальних операцій ЗС США генерал-лейтенанта Річарда Кларка, який заробив собі гучну медіа-популярність завдяки участі у знищенні Усами бін Ладена в 2011 році, замість Тоні Томаса, який теж збирається у відставку в 2019 році.

При тому призначення достатньо "гучних" для американської публіки імен на найвищі керівні посади у збройних силах США може мати на меті не тільки провести планову ротацію керівного складу, але й дати позитивний інформаційний привід для покращення репутації президентської адміністрації серед виборців.

Втім, свого часу призначення "скаженого пса" Меттіса на посаду міністра оборони теж мало явно виражений піарний характер — що, одначе, не завадило останньому стати одним із кращих міністрів оборони США за пару останніх десятиліть. Окрім того, обрані Трампаом кандидатури повинен затверджувати ще й Сенат США, де уважно простежать, чи не нашкодить ефективності американської військової машини цей маленький трюк адміністрації Дональда Трампа.