Останній бій: Чи зуміє британський парламент зупинити Брекзіт

Розтягнутий на три з гаком роки процес Брекзіту, що встиг стати об’єктом чисельних пародій та жартів за свій "небувало високий темп", раптом рвонув уперед. Знову перетворившись із комедії на драму з трагічним присмаком.

При тому що іще тиждень тому здавалося, що Джонсон, фактично, виграв. Королева затвердила запропоноване прем'єр-міністром призупинення діяльності парламенту з другого тижня вересня до 14 жовтня. В Єврокомісії про жорсткий Брекзіт говорили як про „найбільш ймовірний сценарій" – і не збиралися йти на жодні поступки. Британія впевнено рухалась до відокремлення від ЄС у формі „розлучення без угоди".

Втім, опозиціонери у парламенті – об’єднавшись із „повстанцями" проти волі Джонсона зі складу Консервативної партії, таки вирішили дати Джонсону останній бій.

Повернувшись із літніх канікул, вони вирішили до кінця тижня прийняти закон, який прямо заборонить прем’єр-міністрові виводити країну з ЄС без попередньої угоди. Для цього парламент мусить перехопити у Джонсона право формувати порядок денний, впродовж чотирьох діб прийняти цей закон, після чого примусити Джонсона виконувати новий правовий акт.

У більшості випадків такий фокус в британському парламенті неможливий, оскільки уряд або контролює більшість – або перестає бути урядом. Але в даному випадку йдеться про виключення з правил – оскільки істотна частина британських консерваторів категорично відмовляється дотримуватись партійної дисципліни, і готова голосувати в унісон з опозицією – аби тільки зірвати плани стосовно „жорсткого" Брекзіту.

При тому чинний прем’єр пригрозив парламентарям, що в разі, якщо вони таки заблокують Брекзіт, він зробить все від нього залежне до того, щоб провести позачергові вибори. Але цей факт, здається, не сильно їх злякав.

Перший крок плану – „перехоплення" права формувати порядок денний – британські парламентарі спробують реалізувати сьогодні об 11 за Києвом. Якщо їм це вдасться – то на них чекає вкрай напружений тиждень. В результаті якого вони заблокують жорсткий Брекзіт, і, можливо навіть приймуть рішення стосовно повторного референдуму на цю тему. Якщо ж ні – то все, що вони зможуть в найближчі два місяці, це спостерігати, як Борис Джонсон веде країну до хаотичного виходу з ЄС.

При тому бій за вихід з Британії розгортається не тільки у парламенті. Паралельно іще три суди різних інстанцій розглядають справи про законність призупинки роботи парламенту. Але більшість британських політичних аналітиків сходяться на тому, що „переможців не судитимуть" – і якщо буде прийняте політичне рішення про Брекзіт, то назад дороги не буде, незалежно від рішень Феміди.

Таким чином, Велика Британія зіткнулась зараз із політичною кризою, якої не бачила, напевно, вже багато століть. Прем’єр-міністр фактично втратив більшість у парламенті, але залишився при владі, і штовхає країну до радикального геополітичного вибору, наслідки якого впливатимуть на життя британців впродовж десятків – якщо не сотень років. Його рішення у цій справі виглядають неідеально законними, і оскаржуються в судах. Королева, яка зберігає формальний нейтралітет, хоча, за чутками, теж не у захваті від політики Джонсона, вимушена цю політику схвалювати й підтримувати, хоча проти неї виступає більшість британського парламенту. А паралельно із тим політики  Шотландії вже навіть не натякають, а відверто кажуть, що жорсткий Брекзіт – це беззаперечний аргумент за вихід зі Сполученого Королівства, і, судячи з соціологічних даних, більшість населення регіону їх у цьому підтримує. Північна Ірландія балансує на межі радикалізації протестів, які за несприятливого розвитку подій можуть повернути в бік ескалації насильства між уніоністами та сепаратистами. І все вище перелічене – це виключно наслідок бажання кількох політиків зробити собі кар’єру, розгорнувши хвилю хайпу стосовно того, що Брюссель надміру регулює норми соціального захисту і працевлаштування в Сполученому Королівстві.

Складно сказати, чим закінчиться сьогоднішня парламентсько-урядова баталія в Лондоні. Але якщо здоровий глузд переможе, то можна надіятись, що Велика Британія нарешті отримає дієве щеплення від політичного популізму. Врешті, імунітет проти цього явища сформує і жорсткий Брекзіт. Тільки набагато, набагато вищою ціною.