"Одноразовий моніторинг": Як прогулянка німецьких спостерігачів по Азову зашкодить Україні

Одноразова поїздка експертів до Керченської протоки - це невигадлива імітація примирення з боку Росії, а також імітація діяльності з боку німецького МЗС. Але точно не спосіб стримування російської агресії на морі

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
"Одноразовий моніторинг": Як прогулянка…

Ідея розширити спостережну місію ОБСЄ в Україні на Азовське море - і, особливо, на район Керченської протоки - залунала одразу після факту збройної агресії проти українських військових кораблів. Першою її озвучила українська сторона - буквально за добу після нападу у Керченській протоці. І тоді ідея отримала доволі жваву підтримку - в першу чергу, з боку зовнішньополітичного відомства Німеччини. Очільник німецької дипломатії Гайко Маас, хоч і передбачав "трунощі" стосовно згоди російської сторони, був налаштований (чи, принаймні, декларував таку налаштованість) на переконання російської сторони у доречності спостережної місії на Азовському морі.

При тому від самого початку було зрозуміло, що українську вимогу розмістити спостережний пункт місії в Криму - який теж є частиною України, хай і тимчасово окупованою - Москва не задовольнить. Але місія у водах Азовського моря - яке, навіть за теперішньої зовнішньополітичної позиції Кремля, є спільним "українсько-російським", виглядала як цілком можлива.

Втім, вже в кінці минулого року стало зрозуміло, що можливість не стане реальністю. 11 грудня у Берліні відбулася "дуже докладна розмова" радників лідерів країн "нормандського формату" про ситуацію в районі Керченської протоки і Азовського моря. А якщо точніше - саме стосовно розширення спостережної місії ОБСЄ в Україні на Азовське море.

Розмова, у якій від російської сторони брав участь Владислав Сурков, від німецької - радник канцлера ФРН Ян Гекер, а від українців - Костянтин Єлісеєв та Олена Зеркаль, явно не склалася. Не складно здогадатися, що у розширенні мандату місії ОБСЄ відмовила саме Росія. Що, загалом, і не дивно. По-перше, згода розміщення місії ОБСЄ стала би ударом по іміджу Путіна, а, по-друге, добре організована спостережна місія на морі може розповісти світові набагато більше цікавих деталей і подробиць про дії російських військових, ніж аналогічна місія на суші.

При тому мова буде йти саме про дії кораблів, що ходять під російським прапором, а не про російських найманців під прапорами сепаратистських анклавів, що на порядок підвищує як відповідальність Кремля за ці дії, так і можливі дипломатичні та економічні наслідки для Росії.

Тому ідею з тріском поховали - що викликало очевидне роздратування Ангели Меркель, яка згодом сказала багато прикрих слів про те, що Берлін "не сприймає фактичне використання Азовського моря однією Росією". Після чого зробила все можливе, щоби продовжити антиросійські санкції у попередньому обсязі. Хоч у введенні додаткових санкцій за керченський інцидент Меркель якихось успіхів не досягла - вся ідея потонула десь на Раді ЄС.

Але тверезо цінивши степінь роздратування фрау канцлерін, російський президент Володимир Путін, схоже, вирішив "спустити пар" німецької сторони. І запропонував провести... "одноразовий моніторинг". На який німці, схоже, погодились - вирішивши, що з часом процедуру можна буде повторювати. Не те щоби цей моніторинг, наперед узгоджений з росіянами, міг би щось відстежити - ні-ні, але періодичні візити спостерігачів "на місцевість" створювали б враження контрольованості ситуації - і бурхливої праці німецьких миротворців.

Втім, не так сталося, як гадалося. Учора заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін - у традиційній для російської дипломатії хамовитій формі - заявив, що про організацію міжнародної моніторингової місії у Керченській протоці не може бути й мови.

"Ми як жест доброї волі запропонували таку одноразову поїздку експертів, щоб вони потім доповіли своєму керівництву. Але, на жаль, це було сприйнято як запрошення до більш широкого танцю. Нас такий підхід не влаштовує", - зазначив Карасін.

У такий спосіб, Росія пропонує одноразовий візит до Керченської протоки німецьких експертів вважати демонстрацією того, що ситуація нормалізувалась. Чи погодиться на такий підхід Берлін - покаже час. Хоча шанси на це невеликі.

Але в тому, що подібна "імітація моніторингу" є неприйнятною і дипломатично невигідною Україні, сумніватись не доводиться.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme