Обережно, кордони зачиняються: Кому насправді надіслав сигнал Лукашенко

Виконувач обов'язків президента Білорусі учора знайшов вдячну аудиторію. Прибувши на жіночий форум — зібраний, здебільшого, з чиновниць та працівниць бюджетної сфери — Лукашенко із задоволенням розповідав про своїх зовнішніх та внутрішніх противників — які, звичайно, таврувались ним не як опоненти чинної, не зовсім легітимної влади, а як "вороги нашої любої батьківшини".

Втім, мабуть, однією з найрадикальніших вчорашніх заяв стало повідомлення про те, що Білорусь ніби як готується до вторгнення з боку абстрактного "Заходу". При тому готується не теоретично, як то робилося з кінця минулого тисячоліття, а дуже навіть практично.

"Ми змушені відвести війська з вулиць і закрити кордон із Заходом - перш за все з Литвою і Польщею. Ми змушені посилити державний кордон з нашою братньою Україною. Я змушений разом із президентом Росії відбудувати загальний захист Союзної держави...". Так ніби в "Союзної держави Росії і Білорусі", цього мертвонародженого пострадянського концепту, колись був якийсь "загальний захист". Втім, це подробиці. Як і далекі від здорового глузду заклики Лукашенка до "народів Литви, Польщі та України" з вимогою "зупинити своїх божевільних політиків, не дати розв'язатися війні!"

Звичайно, можна припустити, що вся ця балаканина — лише спроба відвернути увагу від внутрішніх проблем і переконати громадян Білорусі, що протести інспіровані ззовні (хоча останній план, зважаючи на масштаби протестів, вже настільки фантастичний, що свідчить про очевидний відрив Лукашенка від реальності). Власне, десь в такий спосіб охарактеризували історію із "закриттям кордонів" у Литві, глава МЗС якої Лінкявічюс заявив, що "все це пов'язано з прагненням будь-якою ціною продемонструвати наявність певної зовнішньої загрози... Якщо такої загрози немає, її потрібно знайти". Додавши втім, що на практиці ця заява може бути настільки ж декларативною, як і попередній намір Білорусі перенаправити вантажі зі своєї країни не до балтійських портів, а у Росію. Цей намір був неодноразово озвучений, але так і не реалізований. Той факт, що наразі реального закриття кордонів Білорусі з Польщею та країнами Балтії — не кажучи вже про Україну — так і не відбулося, говорить на користь подібного припущення.

Але повідомлення про закриття кордонів може мати зовсім інший сенс. Суть якого полягає в тому, що влада Білорусі готується до тотальної зачистки опозиціонерів. Такий висновок можна зробити, зокрема, з того факту, що Лукашенко, коментуючи заклик 10 з 15 зареєстрованих в країні політичних організацій стосовно "припинення насильства" і "призначення нових виборів впродовж найближчих півроку", дав розпорядження Мін'юсту фактично почати пресинг цих організацій. "Міністру юстиції доручаю ретельно подивитися на всі ці партії, чи відповідають вони вимогам за чисельністю, структурою, чи працюють за своїм статутом. Треба провести їх перереєстрацію", - заявив Лукашенко. Що характерно, ця команда стосувалася не тільки прозахідних, але й проросійських партій. Замість яких, як підозрюють в Білорусі, буде створено одну-дві керовані пролукашенківські організації — а інші просто заборонено.

В такий спосіб білоруська влада, схоже, намагається протидіяти опозиції. Позбавивши всіх, хто протистоїть Лукашенку, будь-якого офіційного статусу, і перекривши кордони для причетних до протестів на виїзд, а не на в'їзд. Оскільки навіть та частина публічних осіб з опозиції, що зуміла покинути свою країну, вже спричинила помітний розголос та резонанс стосовно подій в Білорусі — як то видно з вчорашніх рішень Європарламенту та з того факту, що Тихановська, схоже, візьме участь у формуванні списку білоруських посадовців, причетних до звірячого придушення протестів, для подальшого введення особистих санкцій. Який, до речі, буде називатися "списком Тарайковського" - за іменем першого з учасників протестів, який загинув від рук костоломів Лукашенка. Тому складається враження, що тактика білоруського режиму, яка ще недавно полягала у спробах викинути за межі країни лідерок протесту, зараз діаметрально змінюється. І тим білорусам, які не впевнені, що зможуть цю зміну адекватно пережити, варто поспішити — кордони закриваються.