Новий напрямок атаки: Чи зуміє Будапешт розсварити Київ з ЄС

Ще декілька днів тому перспективи українсько-угорських стосунків видавалися якщо й не райдужними, то, принаймні, помітно більш оптимістичними, ніж за багато попередніх років конфлікту між Києвом та Будапештом.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто говорив з віце-прем’єром Дмитром Кулебою про ймовірну зустріч на найвищому рівні – яка, ну думку багатьох експертів, є чи не єдиним способом досягти помітного дипломатичного прориву.

Також мова йшла про реанімацію вже сім років як мертвої міжурядової комісії з економічного співробітництва. І про потребу будувати нові пропускні пункти на кордоні.

При тому про передумови у вигляді радикальної зміни чинних українських законів про освіту мова не те, щоби не йшла – Сіярто натякав на необхідності перегляду декотрих норм, зокрема, про обов'язкове викладання українською мовою частини предметів у старших класах. Але заяви очільника угорського МЗС виглядали радше як побажання, ніж як ультиматуми – до яких він вдавався впродовж багатьох попередніх років.

І от на цьому позитивному тлі сьогодні стало зрозуміло, що Будапешт не відмовився від жорсткого тиску на Київ, а просто змінив спосіб реалізації своєї стратегії, оскільки комісар ЄС з питань політики сусідства і розширення, угорець Олівер Варгеї заявив, що у своєму висновку про відповідність українського законодавства цінностям ЄС він планує керуватись не якимось юридичними доктринами, а виключно оцінкою українських законів представниками етнічних меншин. Власне кажучи, зустріч із представниками національних груп із Варгеї відбудеться вже в найближчі дні.

Не складно здогадатися, що оцінка угорської меншини буде при тому дуже, дуже старанно зафіксована й опрацьована. Як, мабуть, не є таємницею і той факт, що представники угорської меншини незадоволені освітньою реформою і вимагають скасування мовних норм закону "Про освіту". Їхня думка, за посередництвом комісара ЄС Варгеї, легким рухом руки перетвориться якщо й не на офіційну позицію Брюсселю – то, принаймні, впливовий елемент європейської оцінки стану справ в Україні. І ніякі висновки Венеціанської комісії стосовно норм українського законодавства цю ситуацію не змінять.

При тому подібний маневр угорського єврокомісара жодним чином не відміняє можливості певної нормалізації стосунків між Києвом та Будапештом. Зустріч на вищому рівні, розвиток економічної співпраці – все це є цілком реалістичними цілями на найближчі місяці. Тим паче що й сам єврокомісар в процесі зустрічі з українським президентом концентрувався на оптимістичних сподіваннях стосовно майбутньої співпраці.

Але вся ця ситуація, загалом, наштовхує на думку, що ті антиукраїнські випади, які дотепер формулював і озвучував очільник угорського МЗС Петер Сійярто, зараз буде реалізовувати єврокомісар Варгеї. І кількість шкоди від них не зменшиться, а радше навпаки.

Більше того, відмова від практики якоїсь зовнішньої експертизи українського законодавства, яку дотепер здійснювала Венеціанська комісія, і оцінка нашого законодавства на основі "реакції етнічних меншин" – які будуть представлені фінансованими з Будапешту організаціями закарпатських угорців – все це дасть можливість для ширших маніпуляцій.

А хаос, який наразі існує у стосунках з Угорщиною, може в тій чи іншій мірі вплинути і на зв'язки України з ЄС загалом.

У цій ситуації залишається надіятися, що зустріч Зеленського та Орбана все-таки зніме бодай частину із наявних протиріч. Оскільки сподіватися на те, що чинне керівництво МЗС зможе сформувати дієву стратегію дипломатичної протидії Угорщині якось не дуже виходить.