Нова Карибська криза: Чи справді Росія готується до розміщення військ в Латинській Америці

Погрози Кремля розмістити військову базу "в передпокої Білого дому" наразі залишаються порожніми заявами. Але можливість подібної ескалації є цілком реальною — хай навіть і не надто змістовною з точки зору реальної геополітики

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Нова Карибська криза: Чи справді Росія г…
Джейк Салліван, радник Білого дому з національної безпеки, відповідає на запитання під час прес-конференції в залі прес-брифінгу Джеймса С. Брейді в Білому домі у Вашингтоні, округ Колумбія, США, у четвер, 13 січня 2022 року. Фото: Getty Images

Вчорашній брифінг радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана містив чимало цікавих моментів — і стосовно ймовірної підготовки Росією сфальшованих приводів для початку агресії проти України, і стосовно роботи держорганів США над новими ймовірними антиросійськими санкціями.

Але особливий інтерес викликала його заява про те, що США готові реагувати на розміщення російських військових у Латинській Америці.

Питання журналістів на цю тему виникло не на порожньому місці. Приводом до нього стало інтерв'ю заступника глави МЗС Росії Сергія Рябкова, в якому він заявив, що Росія може провести "заходи по лінії Військово-морського флоту", якщо "справа піде зовсім у напрямку провокування та подальшого посилення військового натиску з боку США". На запитання про те, чи готується розміщення російських військ на Кубі чи у Венесуелі, Рябков зберіг інтригу, заявивши: "Я не хочу нічого підтверджувати, нічого виключати тут теж не буду". "Якщо Росія рухатиметься в цьому напрямку, ми реагуватимемо рішуче", - заочно відповів йому Салліван, зазначивши, втім, що зараз Росія обмежується "порожніми словами в публічних коментарях".

Натяки на якийсь подібний розвиток подій, в принципі, можна помітити і в сьогоднішніх заявах очільника російського МЗС Сергея Лаврова, який заявив, що Росія може гарантувати свою безпеку, і "не буде нескінченно чекати якихось змін із боку Заходу". "Ви знаєте, у нас розгалужені військові, військово-технічні зв'язки з нашими партнерами, союзниками. Є наша присутність у різних регіонах світу. Це питання, яке стосується двосторонніх відносин", - заявив Лавров.

Наскільки реальними є погрози Росії забезпечити свою військову присутність у Західній півкулі, і яким чином їх можна здійснити?

Вибір локації для майбутньої військової бази у Кремля, насправді, невеликий. Бо, з одного боку, чимало латиноамериканських країн — особливо тих, де при владі перебувають ліві або схильні до популізму лідери — періодично демонструють схвальне ставлення до політики Путіна. Подібні проросійські "зальоти" періодично трапляються в політиці Чилі, Перу, Аргентини, Бразилії, та інших держав регіону. Наприклад, російська вакцина "Спутнік V" користувалась найбільшою популярністю саме в латинській Америці. Але звичка слухати RТ Español та Sputnik Mundo, і купувати вакцину — яку Росія виявилась неспроможною надати в потрібних обсягах — це одне. А от наражатися на загрозу з боку США, які розглядатимуть країну базування російських військ як ключову військову ціль — це вже зовсім інше. Тому країн, здатних дати згоду на розміщення російських військових, у регіоні всього три. Подібну згоду надасть, без сумніву, Венесуела — де російські військові в період спроби невдалої революції і так були присутніми. Подібну згоду, з певною долею ймовірності, може надати Куба — яка свого часу надала дозвіл і СРСР розмістити ракети з ядерними боєголовками на своїй території. І такий же дозвіл — щоправда, з іще меншою долею ймовірності — може надати Нікарагуа, куди Росія донедавна спрямовувала значні обсяги гуманітарної допомоги.

Стосовно формату військової присутності Росії — то варіантів, насправді, теж не надто багато. Оскільки роздумувати над розміщенням істотних наземних чи військово-морських сил Росії в цьому регіоні не доводиться — це буде як надто дорого, так і практично беззмістовно, зважаючи на тотальне домінування армії США як на землі, так і в повітрі та у морі. Тому єдиним практичним варіантом "асиметричної загрози" для США могло би стати розміщення ракетної бази з невеликою кількістю військ для охорони периметру, та, ймовірно, доданим підрозділом ППО. Що в сухому залишку, стало би практично дослівним повторенням "карибської кризи", коли на Кубі й розміщувався подібний контингент.

Звичайно, такий крок, можливо, й допоможе Володимиру Путіну відчути себе майже що "генсеком Хрущовим", але практична користь від нього для Росії видається сумнівною. Оскільки за сучасного рівня розвитку технологій сили ППО США, звичайно, не можуть захистити територію всієї країни — але нейтралізувати одну російську ракетну базу цілком спроможні. В той час як такий відверто провокаційний крок дасть Вашингтону очевидне право до значного нарощування санкційного тиску на Москву.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme