Італія не зупинила коронавірус: Чому Україні слід готуватись до пандемії

Новини з Італії сьогодні не надто радісні — триста з гаком випадків зараження, 11 померлих і явна розгубленість уряду стосовно того, що робити далі. Оскільки попри карантинні заходи і підбадьорливі заяви, так і не було знайдено так званого "нульового пацієнта" - людину, яка першою ввезла до країни коронавірус. Простеживши соціальні зв'язки та фізичні переміщення якої можна спробувати закрити на карантин всіх, хто контактував із "нульовим пацієнтом". "Першого пацієнта" було знайдено — на нещастя, він виявився чоловіком дуже соціально активним і заразив декілька десятків людей. Втім, "перший" міг бути і не єдиним, оскільки зараження фіксують і в областях Емілія-Романья та П'ємонт, куди ані "перший", ні люди з його кола спілкування не їздили.

Втім, на даному етапі це не так вже й важливо, оскільки "нульовий", цілком ймовірно, вже й одужав, а зараження набрало достатньо масового характеру і закрити на карантин всіх, хто міг теоретично контактувати з носіями вірусу, неможливо. Себто можливо, звичайно — закривши цілі міста, що італійський уряд, по мірі сил, намагається зробити. Але якщо це над силу правоохоронцям навіть в Китаї, з його специфічним соціальним ладом, то в Європі реальний "глухий карантин" виглядає дещо фантастично.

Повторити ефективну спецоперацію німців, які зуміли "вбити" спалах вірусу поблизу Мюнхена, в Штарнберзі, італійці, вочевидь, не змогли. І тепер у Німеччину коронавірус прибуває вже не з Китаю, а з Італії і можливості для його раннього відстежування і локалізації стають дедалі меншими.

При тому сполучення з Італією не перервала наразі жодна країна — все-таки третя економіка ЄС і туристична Мекка в одному флаконі. Попри "різкі рухи" стосовно окремих рейсів з Італії на кордоні Австрії та Франції, ані Париж, ані Відень на припинення сполучення наразі не пішли. І навіть якщо за якийсь час підуть — це навряд чи щось гарантуватиме.

Таким чином, на сьогодні, крім Китаю, на планеті маємо ще три потужних вогнища вірусу. Зокрема, в Південній Кореї, де місцева секта дуже старанно й наполегливо чекала на кінець світу, а дочекалась тисячі заражених коронавірусом членів. А також в Ірані, де, за офіційними даними, є 100 заражених і 15 померлих. І замміністра охорони здоров'я, який виголошує про це полум'яну промову перед камерами і спростовує чутки про півсотні померлих, розповідаючи заодно про шкоду паніки у боротьбі з вірусом. А після завершення виступу втирає піт з температурного чола і йде здаватися лікарям, з важким випадком коронавірусу.

Хоча найбільшу небезпеку для України в плані коронавірусу становить, звичайно, Північна Італія, де працює не менше кількох сотень тисяч українців — здебільшого, із Галичини, і звідкіля люди прибувають партизанськими "бусиками", а не евакуаційними авіаційними спецрейсами. Хоча і з авіасполученням теж все непросто — ритуальне вимірювання температури в аеропортах, яке, до речі, Італія свого часу ввела чи не першою в ЄС, нікого ні від чого особливо не рятує.

Наразі питання стоїть про те, коли коронавірус спричинить пандемію, а не про те, коли саме це трапиться — таку заяву для преси зробили анонімні посадовці з Центру контрою та профілактики захворювань США. А, наприклад, мер Сан-Франциско Лондон Брід оголосила надзвичайний стан в місті — хоча там не було ще жодного випадку захворювання. Просто надзвичайний стан дозволить міським чиновникам збирати ресурси і персонал для максимально швидкого реагування на потенційну появу коронавірусу в місті.

За таких умов, здається, і українському МОЗ було би доречним почати готуватися до пандемії. І до того, що реальних хворих доведеться приймати, карантинізувати та лікувати. І робити це не силами міністерства охорони здоров'я, міністра внутрішніх справ і роти Нацгвардії, а силами сільських лікарів та фельдшерів в перекособочених ФАПах десь під карпатськими смереками чи на полтавських чорноземах. Інша річ, що з початком епідемії в Італії Україна має вкрай небагато часу для подібної підготовки.