Німеччина купить в Трампа газ: В яку гру зіграє Меркель із США

Розповсюджена західними ЗМІ новина про те, що канцлер Німеччини Ангела Меркель вирішила на урядовому рівні підтримати відкриття доступу для американського скрапленого природного газу на європейський ринок, стала маленькою сенсацією. Оскільки ця підтримка виглядає як поступка президенту США Дональду Трампу, який давно намагається з одного боку, порушити позиції Росії на найбільшому в Європі енергетичному ринку, а з другого - завести туди американський природний газ.

Зокрема, цього місяця Меркель повідомила групі депутатів Бундестагу, що уряд таки вирішив взяти участь у фінансуванні будівництва СПГ-терміналів на півночі Німеччини, яке обійдеться в 500 млн євро.

За даними американських ЗМІ, 16 жовтня міжнародний консорціум подав першу заявку на отримання держпідтримки для терміналу в місті Штаде. Церемонія пройшла на терасі з видом на Бранденбурзькі ворота в Берліні в присутності високопоставлених політиків і американського посла Річарда Гренелл.

"Ми створюємо робочі місця, а також зміцнюємо трансатлантичні відносини. США в повній мірі віддані тому, щоб доставити американський СПГ в Європу і Німеччину", - заявив Гренелл.

Проект в Штаде підтримується австралійською фінансовою групою Macquarie Ltd китайською днопоглиблювальною компанією China Harbour Engineering Company і американською DowDuPont Inc.

Точної потужності нового терміналу наразі не знає ніхто. Але оцінити її - знаючи орієнтовну вартість у 500 мільйонів євро - цілком можливо. Наприклад, збудований у 2015 році у польському Свіноуйсцє термінал вартістю у 700 мільйонів євро (який, до слова, на разі є найбільшим на Балтиці) має проектну потужність у 5 млрд. кубометрів на рік. Оскільки німецький термінал дешевший, та і євро за ці роки втратило відсотків 10 через інфляцію, то потужність терміналу теж навряд чи буде більшою.

Але якщо для Польщі 5 мільярдів кубів - це без малого третина споживання, то для Німеччини це - відсотків 7, не більше. І все це, помітимо, за умови, що термінал буде заповнений цілком і повністю. Бо, наприклад, поляки, навіть маючи вигідний 20-річний контракт з Катаром на постачання скрапленого газу, зуміли заповнити свій термінал на другий рік функціонування заледве на 30%.

Тому надіятись на те, що новий термінал нанесе рішучий удар по російському газу, який перекриває 60-70% загального споживання блакитного палива в Німеччині, як мінімум наївно.

Натомість новий термінал може виконати зовсім інші функції. Наприклад, дати адміністрації Трампа привід провести чергову піар-кампанію на тему того, як рішуча поведінка чинного президента США у стосунках з ЄС відкрила перед американськими виробниками нові ринки. При тому не можна виключити й такого варіанту, що в Берліні, допустивши американський скраплений газ на свій ринок, надіються, що це сприятиме відмові Вашингтону від введення санкцій проти компаній, задіяних у будівництві "Північного потоку - 2".

Звичайно, не виключеним є випадок, що будівництво потужного LNG-терміналу - це лише пілотний проект. Переконавшись в ефективності якого, німецький уряд підтримає будівництво цілої низки аналогів. Що відкриє німецький ринок не ільки для американського - але й для арабського, іранського, і якого завгодно іще природного газу. І, врешті-решт, покладе кінець російському домінуванню на європейському газовому ринку. Але жодних підстав для певності у цьому питанні наразі немає.