Нерівний обмін: Чому Путін затримує повернення українських політв’язнів 

Чутки про ймовірне звільнення українських військовополонених, що циркулювали впродовж останніх шести місяців, врешті-решт стали обростати подробицями та підтвердженнями.

Київський апеляційний суд звільнив з-під варти керівника "РИА Новости Украина" Кирила Вишинського, – запобіжний захід йому змінено на особисте зобов'язання. Марія Захарова, Дмітрій Кисельов та Маргарита Симонян в один голос радісно розповідають про те, що Україна нарешті припинила "состряпанное дело".

Іще тиждень тому на свободі – точніше, під "зобов’язанням" опинився одеський сепаратист Євгеній Мефьодов. За чутками, готуються покинути українські тюрми Олександр Баранов та Максим Одінцов – зрадники та дезертири, що зламавши військову присягу, перейшли на службу з української армії до російської, та іще два десятки аналогічних персонажів.  

Натомість у російських ЗМІ наявна інформація про те, що йде підготовка до обміну Володимира Балуха, Павла Гриба, Миколи Карпюка, Станіслава Клиха і Олександра Кольченка. Хоча стосовно Клиха і Карпюка все не так просто –якщо вірити головреду радіо "Эхо Москвы" Венедіктову, представники російських силових відомств виступають проти їх видачі українській стороні. І буцімто саме "на вимогу правоохоронців" у списки не потрапив Сєнцов. І взагалі – список із 33 осіб, які мають повернутися до України, наразі іще може бути неодноразово зміненим. Що автоматично ставить під сумнів і долю решти політв’язнів.

На тлі подібної інформації адвокат російських сепаратистів, затриманих в Україні, Валентин Рибін сьогодні повідомив, що обмін утримуваними особами між РФ і Україною переноситься.

"Поки немає указу про помилування, швидше за все, є якісь сили в офісі Володимира Зеленського, які хочуть зірвати обмін, обрушити його рейтинг", - сказав пан Рибін агенції ТАСС.

Про те, що в цій ситуації задіяні сили, що хочуть обвалити рейтинг Зеленського, Рибін, звичайно, має рацію. Тільки розміщені вони, здається, не в офісі чинного президента України, а в Кремлі.

Бо чутки про силовиків, які когось-там не випускають, озвучені Венедиктовим, виглядають до наївного неправдивими. Оскільки долею українських політв’язнів опікується не гіпотетичний майор Іванов, який щиро вірить в те, що Клих і Карпюк воювали в Чечні (напевно, разом із Яценюком), і на якого російський "ліберальний опозиціонер" намагається перевести стрілки. Їхню долю вирішує російський президент Володимир Путін особисто.

Ще у липні Зеленський пропонував російському лідеру одночасно звільнити Вишинського та Сенцова. І от – перший на волі, а другий, наразі, там, де і був. І якихось помітних перспектив для його звільнення наразі, на жаль, немає.

А загалом, складається враження, що в Кремлі прийняли рішення відпустити військовополонених, але залишити політв’язнів гнити по тюрмах за вигаданими вироками. Такий собі демонстративний жест стосовно того, що коритись "неправильному" начальству, звичайно гріх. Але проявляти власну громадянську позицію – це гріх, для російської держави набагато тяжчий, і, фактично, непрощенний.

Тому, якщо зважити на той факт, що обмін повинен бути рівноцінним, то й Україна може відпустити в обмін на наших моряків, що чесно виконували свій обов’язок у Керченській протоці, тільки тих дезертирів і зрадників, що побігли до російської армії за пайками.

Натомість Вишинський, який свідомо замінив власну мораль і етику на безумовне обслуговування інформаційних інтересів Росії, повинен сидіти, доки сидять Сенцов, Клих і Карпюк. В іншому разі, обмін вийде надто вже нерівним.