Ненависть, яка вбиває: Чому "ПіС" відповідальна за смерть мера Ґданська

Мер польського Ґданська Павел Адамович сьогодні помер у лікарні. Медики боролися за його життя всю ніч - Адамович пережив п'ятигодинну операцію, проте вона йому не допомогла. Політик залишався у вкрай важкому стані і не міг самостійно дихати, завдані поранення були надто тяжкими. Як розповідав доктор лікарні, куди потрапив Адамович, Томаш Стефаняк, це були "серйозна рана серця, рана діафрагми, рани органів черевної порожнини".

Як відомо, мера поранили в неділю увечері, після його промови на фіналі благодійного заходу, так званого "Великого оркестру святкової допомоги". Зловмисник вбіг на сцену, де стояв міський голова, і наніс чисельні удари ножем. Після чого оголосив своє коротке політичне повідомлення, в якому повідомив світ, що його звати Стефан Вілмонт, він невинний, але відсидів у в'язниці, де "Громадянська платформа" його катувала - саме тому і загинув Адамович.

Нікого чомусь не здивувало повідомлення, що 27-річний Вілмонт, який вбив мера, нещодавно закінчив відбувати покарання за пограбування банку, і перебував на обліку в психіатра.

Звичайно, польські посадовці - незалежно від політичної приналежності - засудили це божевільне вбивство. Президент Польщі Анджей Дуда писав у мережі Twitter, що він молиться за одужання міського голови Ґданська - коли той ще був живий. Прем'єр-міністр Матеуш Моравєцький заявляв, що "напад на життя і здоров'я Павела Адамовича гідний найвищого засудження". Очільник польського уряду зобов'язав міністра внутрішніх справ надавати йому всю інформацію, яка стосується вбивства.

У цій ситуації не варто шукати якоїсь глибокої конспірології і подвійного дна. Політики правлячої партії "ПіС" явно не надсилали Вілмонта вбивати опозиційного конкурента. Можливо, якусь роль зіграв конфлікт вбитого із ультраправою і антиукраїнською, до речі, організацією "Всепольська молодь".

Але скоріше за все, вчорашнє вбивство не було результатом інтриги та змови. Просто звичайний польський "гопник", який за три пограбування банків "назбирав" 15 тисяч злотих, чотири роки тюрми і якесь психіатричне захворювання, старанно і довго слухав провладні польські ЗМІ. Де розповідали про те, що "Громадянська платформа" - це всуціль корупціонери, які розікрали Польщу і пригнобили польську націю. І що Дональда Туска підкупив Путін - аби той погодився на закриття розслідування у справі про загибель Леха Качинського. І що тепер той Туск робить все можливе, аби натравити "європейських ненависників Польщі" на горду націю. І в психіці Вілмонта сталася непоправна аварія. Він повірив державній пропаганді.

А Павел Адамович, мер Ґданська з двадцятирічним стажем, який, власне кажучи, був "повивальною бабкою" "Громадянської платформи" - установчий з'їзд якої відбувався в січні 2001 року в тому таки Ґданську, де Адамович вже третій рік був мером - цей політик став для божевільної і хворої уяви Вілмонта уособленням всього того у світі, що кривдило його та ображало.

Звичайно, те, що трапилося - виглядає прикрою випадковістю. Втім, той факт, що не встиг Вілмонт обжити тюремну камеру, як наступний ідіот вже погрожував мерам Познаня і Вроцлава, які також не є прихильниками "ПіСу" - це каже про певну тенденцію у польському суспільстві.

Учора безумець вбив політика з "Громадянської платформи". Завтра якийсь інший безумець начитається газет і надивиться "Волині" - і піде "різати українців". За місяць побитий правовірними прихильниками "ПіСу" заробітчанин з порушеннями психіки спрямує фургон у натовп. Може, декому у Варшаві пора зупинитись? Чи, якщо зупинитись вже не виходить, польському народу варто трохи подивитись на власну країну зі сторони?