Версія з ракетою: Чим заплатить Іран за трагедію українського "Боїнга"

Заява РНБО стосовно причин загибелі українського літака є непрямим натяком на провину Ірану. Оскільки як випадкова ракетна атака, так і теракт чи зіткнення з невідомим об’єктом в процесі зльоту рейсу PS752 передбачають часткову чи повну відповідальність Тегерану

Журналіст відділу «Світ»
Версія з ракетою: Чим заплатить Іран за…

Сьогоднішня заява секретаря Ради безпеки й оборони Олексія Данілова стала чи не першою відносно офіційною інформацією стосовно того, які версії причин катастрофи літака "Міжнародних авіаліній України" на вильоті з аеропорту Тегерану буде розглядати слідство.

Цих причин, як відомо, Данілов нарахував чотири: ураження літака зенітною ракетою ЗРК, зіткнення з БПЛА або іншим літаючим об'єктом, руйнування і вибух двигуна з технічних причин, вибух всередині літака внаслідок терористичного акту.

Три з цих версій, а за певних умов і четверту, об’єднує один компонент – часткова або повна провина іранської сторони.

З випадковим ураженням літака ракетою із ЗРК "Тор", щось схоже на уламки якої помітили на фото з місця катастрофи, все, загалом, зрозуміло. Подібна версія, насправді, видається не надто ймовірною, як і всі спроби її пояснити за допомогою якихось раціональних обґрунтувань, на кшталт "іранці боялись можливої відповіді США за ракетні обстріли, і тому привели свою ППО в підвищену боєготовність, і хтось пальнув не туди".

В той же час, за останніми даними західних ЗМІ, літак таки міг був збитий створеним на Росії зенітно-ракетним комплексом Tор-M1, відомим НАТО як Gauntlet. Про це повідомили Newsweek три чиновника. Джерела в американській та іранській розвідці вже підтвердили версію з ракетою. Про це пишуть й інші західні ЗМІ, говорить навіть канадський лідер Джастін Трюдо.

Проте як? Міжнародний аеропорт з тисячами громадян іноземних держав – це останнє місце, яке стали б атакувати збройні сили США в разі наявності бажання відповісти на обстріли своїх баз. А ефективна дальність ЗРК "Тор" – 10-14 кілометрів в залежності від модифікації, тому якщо український літак і підстрелили з цього комплексу – то йдеться саме про ракети, розміщені десь за парканом аеропорту імама Хомейні. Екіпаді "Торів", скоріше за все, бачили вогні українського літака навіть візуально.

Хоча випадковості, звичайно, трапляються різні. В 2010 році іранці вже збили свій власний літак "Торами" – щоправда, тоді йшлось про те, що винищувач відхилився від курсу і почав знижуватись над Бушерською АЕС. Можливо, має місце банальна криворукість і помилка виконавця - збиття ракетою є наслідком саме цих дій? Не виключено.

Втім, версія із ймовірним ураженням ракетою дуже скоро буде або підтверджена, або спростована. Оскільки знайти сліди від вражаючих елементів її бойової частини (або, скоріше, відсутність цих слідів) – це справа лічених днів, якщо не годин. Приховати всі деталі, які містять подібні сліди, від міжнародної слідчої групи, іранська сторона теж, скоріше за все, не зможе.

Версії ймовірного теракту чи зіткнення з невстановленим літаючим об’єктом (швидше БПЛА, аніж НЛО) також передбачають, що служби аеропорту Хомейні не впоралися із забезпеченням безпеки. Оскільки як перевірка вантажу на наявність горючих чи вибухових речовин, за допомогою яких можна вчинити теракт, так і забезпечення "чистого неба" на польотних ешелонах – це теж прерогатива служби безпеки аеропорту та диспетчерів. Та й теракт, за який ніхто так і не взяв на себе відповідальність, теж виглядає дещо дивно.

І тільки у випадку з пожежею в двигуні, версію про яку активно просувають іранські посадовці від моменту катастрофи, може йтись про відповідальність як виробника, так і української сторони, що його експлуатувала, та іранської, яка здійснювала дозаправку та інші елементи аеродромного обслуговування.

І хоча двигуни CFM56 виготовлені концерном CFM International, славляться своєю надійністю, випадки їх руйнування в польоті (і навіть пошкодження їх деталями обшивки літака і поранення пасажирів) також траплялись. Хоча за нормальних умов хоч пожежа, хоч руйнування одного з двигунів, на думку чисельних експертів з повітряної безпеки, не мали би призводити до таких негайних і жахливих наслідків.

Насправді, окрім чотирьох офіційно озвучених, українське слідство розглядає іще й три "таємні" версії аварії. Спекулювати про них – справа, загалом, марна. Хоча логічним припущенням, напевно, міг би стати, наприклад, не зовсім легальний вантаж якихось легкозаймистих чи вибухових речовин. Але і в такому випадку питання виникають до іранської служби безпеки, яка дозволила такому вантажу потрапити на борт українського повітряного судна.

При тому фактично всі озвучені версії передбачають відсутність злого умислу з боку Тегерану. І наявність прикрої, фатальну низки випадковостей та службового недбальства, які призвели до катастрофи.

Тому про якісь геополітичні наслідки хоч для Ірану, хоч для України говорити в даному випадку не доводиться.

А нам залишається надіятись, що слідству вистачить професіоналізму й бажання добратися до самого споду цієї дивної і жахливої історії з українським літаком. Хоча б для того, щоби подібне більше не повторилося.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme