Зона торгівлі: Блок Путіна оголосив ЄС війну за Іран

Сьогодні на економічному форумі в Астані держави-члени Євразійського економічного союзу та Іран підписали тимчасову угоду, що передбачає створення зони вільної торгівлі між ЄАЕС та Іраном. "За підсумками переговорів, які велися з 2016 року, досягнуто домовленості про зниження імпортних мит у взаємній торгівлі терміном на 3 роки" - повідомили в міністерстві національної економіки Казахстану.

Під дію угоди потрапляє далеко не весь обсяг торгівлі - але перелік затверджених в угоді товарів достатньо великий. Окрім зниження мит, угода регулює застосування санітарних і фітосанітарних заходів та технічних бар'єрів в торгівлі, митні процедури, правила визначення країни походження товарів й інші подібні бюрократичні подробиці.

При тому сторони ставлять перед собою амбітну мету - не тільки розширити список товарів, що підпадають під дію угоди, але й досягнути впродовж наявних трьох років підписання постійної угоди. "Нашим учасникам переговорів відразу ставилося завдання на перспективу, за три роки домовитися з повноформатною угодою про зону вільної торгівлі", - заявив голова колегії Євразійської економічної комісії Тигран Саркісян журналістам в Астані.

Сьогодні ж було підписано і торгівельну угоду ЄАЕС з Китаєм - але навіть російські експерти визнають, що в тому випадку йдеться швидше про політичний жест, аніж про наповнений змістом економічний документ.

Угода з Іраном - далеко цікавіша. Звичайно, готували її іще з 2016 року, але на початку робота йшла без зайвого поспіху. Ситуація активізувалась тільки в кінці зими - на початку весни, і в останній місяць, за чутками, рухалась вперед неймовірними темпами. В чому причина несподіваної активізації стосунків між "економічним союзом" - який насправді є клубом Росії та її найближчих сателітів - та Тегераном?

Відповідей, насправді, може бути декілька. Однією з них є той факт, що Тегеран дотепер мирився з тим фактом, що Ізраїль бомбить іранські війська в Сирії, часом за два десятки кілометрів від об'єктів російської ППО, а росіяни вперто "не помічають" скрутного становища союзників. Але останній наліт ізраїльтян у ніч з 9 на 10 травня, коли ударів було завдано практично по всіх значних іранських об'єктах у Сирії - а росіяни, явно домовившись із Тель-Авівом, навіть не "засудили акт агресії", міг таки викликати в Тегерані недобрі почуття до ситуативних союзників. Щоб їх подолати - але не посваритись при тому із Тель-Авівом - Москва і обрала шлях "зміцнення економічної співпраці" із Тегераном. Тим паче, що співпраця в нафтогазовій сфері з країною, де є колосальні запаси вуглеводнів, цілком може допомогти бодай частково впливати на світову ціну на нафту та газ.

З іншого боку, в цій угоді був зацікавлений і Іран, якому слід внести ясність в стосунки з європейськими партнерами. Бо попри те, що і Німеччина, і Франція, і структури ЄС виступають за збереження ядерної угоди з Іраном, з якої вийшли США, європейські фірми явно вагаються стосовно того, чи варто продовжувати співпрацю з Іраном і наражатись на можливі американські санкції.

Яскравий приклад того - французька Total, яка займається видобутком на колосальному іранському родовищі "Південний парс", де сконцентровано 8% світових запасів газу - у зручному для видобутку місці. Представники Total ніби й засуджують введення санкцій проти Ірану, але при тому ведуть переговори у Вашингтоні про можливі "виключення" для вже укладених угод. А ще - на всяк випадок заявляють у ЗМІ що в разі, якщо домовитись у Вашингтоні не вийде, то до 4 листопада вони готові свій видобуток згорнути.

Все це разом, вочевидь, явно не задовольняє Тегеран, де, в свою чергу, прозоро натякають, що Total можуть замінити китайці із CNPC. А можуть - і росіяни з "Газпрому". В такій ситуації підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄАЕС - це наочна демонстрація того, що, вийшовши на вимогу США із іранського нафто- і газовидобутку європейці туди не зможуть повернутись. Чи справить цей шантаж належне враження на французів - сказати складно.

Але у тому факті, що дипломатично незграбна спроба Дональда Трампа приборкати Іран, одноосібно вийшовши із ядерної угоди, не тільки помітно посприяє російсько-іранській дружбі, але й помножить на нуль спроби ЄС інтегрувати Іран в західну економіку і підмінити вуглеводнями із того ж Південного парсу частину поставок із Росії, сумніватись не доводиться.

Фото: EPA