Наступ на Єрусалим: Чому Україна погрожує Ізраїлю розривом безвізу

Міністерство закордонних справ України відважилось публічно піти в наступ. І не на кого-небудь, а на ізраїльських колег.

Суть заяви речниці відомства Катерини Зеленко на прес-конференції зводилась до того, що Україна може скасувати безвіз з Ізраїлем, якщо Єрусалим продовжить систематично порушувати права українських туристів.

У подальшому ми будемо оцінювати масштаб і характер порушень прав українців за кордоном... якщо права українських туристів будуть систематично порушуватися, ми будемо переглядати... доцільність збереження безвізового режиму для громадян тих країн, де права наших співвітчизників систематично порушуються", - сказала Зеленко.

Ця заява не стала повною несподіванкою - оскільки на такий варіант розвитку подій вже натякав заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця. Але чітко й офіційно все було сформульоване саме вчора.

З одного боку, подібний жорсткий хід - ніби й не надто приємна штука. Оскільки між двома країнами потроху наростає немалий туристичний потік, що минулого року склав близько 180 тисяч осіб зі сторони України, і 160 - зі сторони Ізраїлю. І можна не сумніватися в тому, що розрив безвіу неминуче призведе до скорочення кількості поїздок з обох боків.

Але, з іншої сторони, і позиція українського МЗС виглядає логічною. Оскільки впродовж останніх місяців із авіарейсів, що прибувають в аеропорт Бен-Гуріона, часом до третини пасажирів ізраїльська сторона відправляє назад - пояснюючи своє рішення "відсутністю достатніх коштів або непідтверджену мету візиту" українських туристів.

Звичайно, з якоїсь дуже формальної точки зору ізраїльтяни мають рацію. Але коли українські прикордонники "опрацювали" з аналогічною суворістю рейс із Ізраїлю - і відмовили у в'їзді 35 громадянам цієї країни у Єрусалимі чомусь дуже занервувалися, і спробували повернути уже весь київський рейс, навіть не докладаючи праці щось пояснити.

Натомість реальна причина жорсткості ізраїльських правоохоронців банальна. Вони просто бажають спростити собі життя з відловом нелегальних працівників - і завертають всіх, хто бодай віддалено схожий на потенційного "заробітчанина".

У подібний спосіб виходить трохи дивна ситуація. З одного боку, правоохоронні органи Ізраїлю не докладають собі праці боротися з нелегальними трудовими мігрантами з України, надаючи перевагу набагато простішій справі - тотальному відлову усіх підозрілих в аеропортах. Натомість страждають всі без винятку українці, що прилітають до Ізраїлю, і не виглядають (з точки зору ізраїльських посадовців) достатньо заможніми, щоб не бути приписаними до "потенційних нелегалів".

І завдання українського МЗС полягає в тому, щоби примусити Єрусалим банально виконувати підписану угоду. А нелегальних працівників виловлювати не на основі гадок і припущень хлопців за стійками у Бен-Гуріоні - а на основі розслідувань конкретних правопорушень. Які, до слова, вчиняють не тільки українці, наймаючись на нелегальну роботу - але й ізраїльтяни, які їх винаймають.

Звичайно, існує ймовірність, що у відповідь на жорсткі заяви - та, не виключено, жорсткі заходи Києва - в Єрусалимі ухвалять рішення підняти ставки, і справа дійде до відміни безвізу. Але ймовірність ця не надто велика - в першу чергу тому, що двосторонній туристичний потік між двома країнами є досить великим, і при тому пропорційним.

А досвід, який українське МЗС здобуде у вирішенні цієї проблеми з Ізраїлем, може стати майже що безцінним. Бо країн, де українці, попри безвіз, мають трохи менше прав, аніж громадяни тих самих країн в Україні, на політичній карті світу є ще дуже-дуже немало.