Новий Хрущов чи чергова жертва: Чому Навальний вирішив повертатися до Росії

Навальний після відновлення здоров'я готується повертатися до Росії та продовжувати свою політичну діяльність. Принаймні, за даними The New York Times, про це російський політик повідомив співробітнику німецької прокуратури, який, вочевидь, цікавився, чи збирається той просити політичного притулку в Німеччині.

При тому опозиціонер категорично відмовився від проведення спільного німецько-російського розслідування отруєння. Можливо, просто довіряє даним німецьких медиків, підкріпленим їхніми французькими та шведськими колегами, і не потребує чергової порції невигадливої брехні. 

На що надіється Навальний? Звичайно, в тих сибірських містах, де він агітував перед своїм отруєнням, його політсила здобула якісь невеличкі перемоги. Але наявність своїх фракцій в міськрадах у Новосибірську та Томську – це зовсім не гарантія спокійного і успішного політичного існування. І навіть якщо Навальний переїде до Новосибірська – чи навіть у Хабаровськ – це жодним чином не гарантуватиме його особистої безпеки. Адже навіть на минулорічних виборах в Московську міську думу рекомендовані Навальним кандидати отримали 20 місць із 45 – і чим то комусь допомогло?

При тому частина російських аналітиків сподівалася, що отруєння Навального виступить своєрідним бустером для популярності підтриманих політиком кандидатів. Чого, насправді, не відбулося. І тактика "розумного голосування" – коли на місцевих виборах підтримувався будь-який не пов'язаний з "Єдиною Росією" кандидат з незаплямованою репутацією –  також не дала особливих результатів. Попри радикальне падіння рейтингів як "Єдиної Росії", так і Володимира Путіна, підтримувані ними кандидати зберегли контроль над більш ніж двома третинами російських регіонів.

Звичайно, путінська вертикаль зараз вже не та, що п'ять років тому, після успішного "кримнашу". І для досягнення бажаних результатів на виборах регулярно доводиться грати в наперстки, випробувані іще на "конституційному" референдумі  – з продовженням терміну голосування, голосуванням за межами виборчих дільниць та іншими формами політичного шулерства. Але подібна ситуація тільки збільшує шанси на те, що російська влада вдасться до найбільш простих способів боротьби з опозицією. До політичних вбивств. Просто одного дня з Кремля прийде рішення прибрати з посади любителя "Новічка", і в хід підуть більш традиційні засоби. А після контрольного пострілу в голову постраждалому не допоможуть навіть німецькі медики.

Тому Навальний опинився перед непростим вибором. З одного боку, він міг залишитися в Німеччині – і з безпечної відстані спостерігати, коли в Росії почнеться падіння путінського режиму. А з іншого – опинитися в гущі подій, і зберегти свій шанс стати ключовим учасником чи принаймні бенефіціантом цього процесу. І Навальний вирішив ризикнути.

Немає сумніву, що в подібний спосіб він впише своє ім'я в історію. Якщо поталанить - як "новий Хрущов", який, можливо, колись керуватиме черговою добре контрольованою російською "відлигою".  А якщо ні - то як чергова жертва путінського режиму. Десь в довгому списку, в перших рядках якого проступають прізвища Політковської, Нємцова, і багатьох-багатьох інших.

Залишається побажати Навальному успіху. Ну, і не забувати, звичайно, про те, що цей політик вважав анексію Криму протиправним вчинком. Який, тим не менше, вже "неможливо переграти назад". Що багато каже про сміливих і ліберальних російських опозиціонерів.