Мовчання шпигунів: Чим загрожує Путіну відсутність розвідданих про Росію у Вашингтоні

Напередодні проміжних виборів до Конгресу у США виникла цікава ситуація. За даними The New York Times з посиланням на анонімних посадовців — які, втім, не спростувала жодна офіційна особа — ЦРУ зіткнулося з великими проблемами. Інформатори американських розвідників з апарату і оточення Володимира Путіна, які раніше справно поставляли інформацію стосовно планів Кремля, раптово замовкли.

Причин підозрювати, що їх всіх одномоментно зліквідували, у американського розвідувального відомства немає. Тому наразі, за даними видання, ключовою є гіпотеза про те, що в Москві реалізують надзвичайно жорстку і щільну контррозвідувальну операцію, через що інформатори американської розвідки вирішили за краще скромно помовчати. Принаймні, якийсь час. Серед інших причин зменшення потоку інформації з Москви називають також ефект від замаху на Скрипалів, хоч подібне припущення і не виглядає надто переконливим.

При тому потік даних від технічних департаментів розвідки, які перехоплюють російські комунікації, справно поступає. Але він не дає можливості оцінити заміри і стратегію Путіна на майбутніх виборах у США.

Сподіватися, що росіяни вирішили "заспокоїтись" і відмовитись від впливу на проміжні вибори, також не виходить — оскільки навіть формально далекі від розвідувальної діяльності компанії на кшталт Microsoft, Google та Facebook останнім часом повідомляють про масштабні злами та фішингові атаки на сайти республіканських НДО, створення масивів фейкових екаунтів у соцмережах та інші прояви активності як "ольгінських тролів", так і хакерських угруповань, пов'язаних із російською владою.

Ситуація, насправді, досить цікава. Перша думка, на яку вона наштовхує — це те, що чинний керівник ЦРУ, Джина Гаспел, можливо, і добре показала себе в керівництві таємними тюрмами, вибиваючи свідчення із терористів за допомогою тортур та знищуючи сліди використання цих тортур. Але керівник ЦРУ, який в ключовий для США момент не може забезпечити отримання розвідданих з ключового для інтересів Вашингтону регіону, мабуть, повинен змінити вид діяльності.

А інший цікавий момент полягає в тому, що зупинка потоку експертної розвідувальної інформації з Москви є небезпечнішою для Росії, ніж для США.

Оскільки розвідка грає першорядну роль в протистоянні відносно рівних противників. Натомість США і Росія давно перебувають в дуже різних вагових категоріях. І за умов, коли у Вашингтоні впевнені в недружніх діях Росії — але не знають про їх точний характер, відповідь з боку Конгресу США полягатиме як у встановленні режиму підвищеного моніторингу можливих російських впливів та жорсткій нейтралізації російських розвідувальних мереж, так і у підвищенні ціни можливого втручання Росії у листопадові вибори в США.

Простіше кажучи, Москва, приховуючи масштаб і напрям свого удару, вимушує Вашингтон до масштабних превентивних заходів, яких цілком можна було б уникнути.

Для чого ж режим Путіна пішов на крок, який навряд чи буде вигідним для самого цього режиму? Відповіді можуть бути різними.

Починаючи від якоїсь дріб'язкової "помсти" за відловлених російських шпигунів — і закінчуючи протистоянням між "баштами Кремля". Між умовними російськими "лібералами — і безумовними "яструбами".

Для останніх наростання градусу ескалації в стосунках між Росією і США є чіткою гарантією збереження ними максимальної влади і повноважень. При тому що керівництво контррозвідувальною активністю здійснюється якраз "яструбами" із ФСБ, така причина контррозвідувальної активності є цілком вірогідною. Штука лиш в тому, що в цьому випадку вигода окремих частин путінської виконавчої машини діаметрально розходиться з інтересами режиму в цілому.