Полонені і мир: Про що Порошенко міг говорити з Путіним

Мовчанка, що оповиває результати вчорашніх телефонних переговорів між керівниками України та Росії, каже про перспективи миротворчої місії на Донбасі більше, ніж розлогі коментарі експертів

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Полонені і мир: Про що Порошенко міг гов…

Розпорядок вчорашнього дня російського президента здивував навіть бувалих московських журналістів. Тихо і без пояснення причин Путін відмінив всі заплановані публічні заходи - виступи на форумі "Наставник", засідання клубу любителів фантастики - пардон, нараду з питань розвитку російської мікроелетроніки, та інші розваги втомленого диктатора, який перебуває в процесі не надто активних передвиборних перегонів з самим собою.

Практично всю першу половину дня Путін, офіційно визнавши наяність у себе "застуди", провів за закритими дверима з генералами російського Генштабу. Хотілось би повірити, що через три роки після підписання мінських домовленостей обговорювались подробиці виведення незаконних збройних формувань з Донбасу - але, вочевидь, це було б самообманом. Насправді, судячи з попередніх розмов із Макроном, Нетаньяху та Трампом, які трапились впродовж попередніх двох діб, Путін обдумував, що робити у Сирії. Смертоносний наліт західної авіації на "вагнерівців", яких, як відомо, "в Сирії немає", вимагає зміни стратегії та тактики. Рівно як і початок масштабних бойових дій Ізраїлю проти іранських "союзників" Росії. Судячи з повної відсутності інформаційного "вихлопу", ні до чого путнього на зустрічі так і не дійшли.

А завершився цей непростий день застудженого російського лідера "некороткою" телефонною розмовою з українським президентом Петром Порошенком. Про це розповіли ЗМІ. Говорили, звичайно, про Донбас.

Із цією розмовою все теж було непросто - судячи з того, що про неї скромно мовчав не тільки російський президент, але й українська сторона. Принаймні, на сайті нашого президента є інформація і щодо прощання Порошенка з покійним Поповичем, і про "26 інклюзивно-ресурсних центрів", створення яких ініціювала його дружина, а от про факт розмови з Володимиром Путіним, не кажучи вже про її подробиці, чомусь нічого немає (на момент написання статті, - Depo.ua). Якби не "джерела" українських журналістів, вся подія могла би прослизнути повз нашу увагу.

Окрім того, легкий сумнів викликає і задекларована основна тема розмови. Якби справді йшлося виключно про обмін полоненими, приховувати факт розмови у Банкової не було б жодних стимулів. Президент проявив піклування щодо захоплених в полон терористами громадян, поговорив про їхню долю з керівником терористів, але той на угоду не пішов. Нормальна, робоча ситуація.

Втім, судячи з мовчання, яке оповивало розмову цілих декілька годин, поки "режим секрнетності" не дав очевидну тріщину, йшлося на ній про речі далеко більш тонкі й непевні, ніж обмін полоненими. На кшталт миротоворчої місії на Донбасі, змін в українському законодавстві, та потенційного проведення виборів в ОРДЛО.

Тим паче, що до розмов на цю тему підштовхує одразу кілька календарних дат. Починаючи від Мюнхенської безпекової конференції, на якій все-таки буде презентовано "миротворчий план". І закінчуючи третьою річницею прийняття мінських угод. Передчасна кончина яких дратує наших європейських партнерів - про що не пропустили нагоди заявити впродовж останнього тижня і в Берліні, і в Парижі.

Зазвичай, саме ця тематика відбиває бажання говорити у спікерів Банкової.

І їх цілком можна зрозуміти - на який гіпотетичний компроміс не пішла б українська виконавча влада, намагаючись розпочати мирний процес, все одно це використають політичні конкуренти, звинувативши владу у зраді. А коли і шанси досягнення будь-якого компромісу дуже малі, найпростішим - і найлогічнішим виходом буде скромне мовчання. Немає прогресу в переговорах, немає потреби публікувати навіть переговорні позиції сторін, немає зайвих розмов про допустимі межі компромісу, і взагалі - немає проблем. Ні, проблеми, звичайно, є - і про них нагадують щоденні зведення з АТО. Але до цих проблем всі давно звикли, і піаритись на них вважають "неспортивним".

Натомість західні партнери отримують підтвердження того, що Україна докладає дипломатичних зусиль на найвищому рівні до зрушень у мирному процесі. І не вина Києва, що зі зрушеннями все якось не виходить. Усім, крім бійців на передовій, можна заспокоїтись. До наступної календарної дати.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme