Маневр Путіна: Чому Росія визнає "вибори" в "Л-ДНР"

Повідомлення Ірини Геращенко про те, що Росія офіційно заявила про намір визнати результати "виборів" у "Л-ДНР", повною несподіванкою не стало. Ще учора вранці прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков хоч і не стверджував це прямо - але так довго і старанно говорив про важливість "виборів" на окупованих Росією територіях Донбасу, що сумнівів у планах Кремля особливих не виникало. Втім, і офіційне підтвердження цього наміру, як бачимо, не забарилося.

Для чого російський президент прийняв подібне рішення, яке, поза сумнівами призведе до ескалації ситуації як на сході України, так і на міжнародній арені? Адже проти "виборів" на Донбасі виступили не тільки у Києві. Стосовно того, що проведення цих "виборів" є прямим порушенням Мінських угод, погодилися в Брюсселі, ключових європейських столицях та у Вашингтоні. Засудили їх проведення в ООН та на засіданні G7. Тому шансів на те, що кульбіт із "виборами" пройде для зовнішньополітичного становища Кремля більш-менш безкарно, насправді, немає.

Відповідей на питання стосовно виборів є декілька. Частина їх пов'язана безпосередньо із військовим конфліктом на Донбасі, а інша - з глобальним протистоянням між Москвою та Вашингтоном.

На місцевому рівні "демократично обрана" нова влада, звичайно, не отримає мандату довіри з боку "виборців" - на це ніхто й не розраховує. Джерелом влади на окупованих землях Донбасу є зв'язки у Москві та кількість озброєних прибічників, а не підтримка виборців. І нові постаті в маріонетковому "політикумі" "Л-ДНР" також не з'являться. А от телевізійна картинка зі "свята волевиявлення" вийде, звичайно, такою, як того бажають у Кремлі. Ця картинка дозволить російській владі розширити поле для політичного маневру.

Бо з "республіками", де мешканці "законно" обрали владу - при чому, вже вдруге - Кремль може вести переговори про економічну інтеграцію (в сенсі, про вивезення продукції з незакнно відібраних в України підприємств). Може заключати "міжнародні угоди про визнання нотаріальних документів чи комерційних угод. А може, навпаки, відпустити "змужнілі республіки" у вільне плавання - припинивши фінансову підтримку, і надсилаючи тільки відморожених найманців та іржаве залізо для підтримки "територіальної цілісності". Все залежатиме від того, якими на той момент здаватимуться національні інтереси Росії її незмінному президентові.

Натомість, якщо подивитись на ситуацію в глобальному вимірі, то рішення визнати вибори в "Л-ДНР" виглядає як своєрідна "симетрична" відповідь на намір США вийти з договору по РСМД та запустити механізм розгляду обмежувальних антиросійських заходів, що отримав неофіційну назву "драконівські санкції".

Втім, ці дії російського президента матимуть свою ціну - і вона буде немалою. Перш за все, демонстративне нехтування як буквою Мінських домовленостей, так і категоричними заявами всіх тих, хто засудив "вибори", викличе закономірне роздратування серед світових лідерів. Але тим справа не обмежиться. Подальша ескалація ситуації з боку Кремля ускладнить роботу європейських лобістів Росії. А окрім того, незалежно від того, хто саме потрапить до американського Конгресу за результатами вчорашніх виборів, наступний пакет санкцій (не плутати із "драконівськими" від Держдепу), який очікує схвалення законодавців, отримає далеко більше шансів на успіх. Той пакет передбачає заборону на операції і заморожування активів в США семи російських банківських структур, фактичну заборону на операції з російським держборгом з терміном обігу більше двох тижнів, а також визнання Росії державою, що спонсорує тероризм.

Відповісти на такий пакет санкцій Володимиру Путіну буде вже нічим. Окрім, звичайно, відновлення повномасштабної війни з Україною. Ймовірність якої, на жаль, виключити також не можна.