Зброя для друга Путіна: Чому турецькі безпілотники знищили українські Іл-76 в Лівії

Історія зі знищенням двох українських військово-транспортних літаків у Лівії наразі залишає більше питань, ніж відповідей. Із того, що сьогодні відомо, ситуація виглядає наступним чином — вранці минулої п'ятниці сили уряду національної згоди провели злагоджену й масовану атаку на авіабазу Аль-Джуфра, яку контролюють війська маршала Халіфи Хафтара. В ході якої турецькі ударні безпілотники Bayraktar TB2 (які Анкара постачає уряду, сформованому із проісламістських сил) знищили ангари та два військово-транспортних літаки Іл-76. Літаки згодом виявились українськими. За інформацією видання "Факти.Запоріжжя", в Лівії загинув український льотчик Володимир Бухальський, який працював за контрактом з лівійською авіакомпанією Libyan Arab Air Cargo. Бухальський був колишнім заступником командира 25-ї бригади транспортної авіації, що базується в Мелітополі, і брав участь в евакуації з Лівії та Сирії, коли в цих країнах почались громадянські війни. У ЗМІ циркулюють чутки, що Бухальський загинув, намагаючись врятувати документи з охопленого вогнем літака. Що то могли бути за документи, за якими досвідчений пілот поліз у вогняне пекло — наразі ні в кого немає навіть гіпотез. Рівно як і чому Бухальський пішов на такий крок, розуміючи, що папери або згорять — або залишаться на аеродромі, контрольованому покупцями вантажу.

Після чого у російських ЗМІ здіймається масова хвиля повідомлень про те, що літаки доставили до Лівії "вантаж зброї від української компанії", "протитанкові ракети та системи ППО" - і замалим ледь не ядерні бомби кустарного виробництва.

Звичайно, все це пропагандистське шумовиння. Оскільки літаки прибули на авіабазу з Абу-Дабі, а саме Об'єднані Арабські Емірати масовано поставляють зброю маршалу Хафтару. І два літаки — знову-таки, за чутками — до інциденту не прилітали до України як мінімум декілька днів до того, тому й возити "українську зброю" по всій Перській затоці та Північній Африці не могли аж ніяк.

Але ключовим питанням в цій ситуації залишається лише одне. І звучить воно приблизно наступним чином: "Якого біса літаки української компанії "Європа Ейр" возили зброю — хай навіть і не українську - диктаторсьому режиму Халіфи Хафтара, головним союзником якого є Росія та Володимир Путін, і на боці якого воюють спецпідрозділи ГРУ Росії (нелегально) і сотні найманців "вагнерівців" (практично не криючись)?" І коли наші літаки будуть спіймані на підтримці, приміром, Башара Асада, чи режиму Венесуели?

Вочевидь, розуміючи, що подібне питання рано чи пізно буде задане, українські посадовці вирішили "прикритись" - і коли рано-вранці 27 липня було знищено літаки, то ближче до обіду того ж дня Державіаслужба в терміновому порядку призупинила дію сертифікату "Європа Ейр". Рішення, оприлюднене десь об 11-й 27-го числа, було датоване 26-м, і вказувало, що сертифікат перестає діяти з 00 годин 00 хвилин 27 липня. Що в пересічного спостерігача, не знайомого із класичними формами бюрократичних ігор, мало справити враження, що авіакомпанії іще до катастрофи заборонили літати — а там не послухались, і за які 5 годин це призвело до трагедії. При тому зрозуміти, що авіакомпанія, яка перевозить вантажі на територію, контрольовану диктатором і другом Путіна, заслуговує на ретельну увагу, київські посадовці мали б набагато раніше. Але щось, напевно, заважало.

Таким чином виходить, що українські літаки із українськими льотчиками беруть участь в підтримці режиму маршала Халіфи Хафтара — самопроголошеного військового вождя, який воює з міжнародно визнаним урядом Лівії, і користується широкою підтримкою російських "іхтамнєтов". А все, що може зробити київський наглядовий орган — це заборонити літати літакам, які на момент публікації рішення Державіаслужби, скоріше за все, вже дотлівали в лівійській пустелі.

В результаті Україна губить досвідченого пілота, і отримує певні проблеми на міжнародній арені (оскільки наша тісна співпраця з Хафтаром навряд чи потішить як мінімум Анкару). А шанси на покарання винних — в першу чергу, в структурах, які мали б наглядати за використанням української авіації - чомусь не видаються надто високими. Це ж вам не SkyUP Баришівським судом лякати...