Кривий маршрут Помпео: Чому держсекретар знехтував Москвою, але не Путіним

Дипломатичний та географічний зигзаг держсекретаря США Майка Помпео повинен ослабити негативні наслідки недалекоглядної міжнародної політики чинної вашингтонської адміністрації. Втім, шанси на успіх у нього невисокі

Схема пересування очільника американської дипломатії, і без того доволі складна й хаотична (тільки за минулий тиждень було відмінено дві зустрічі - Помпео не зміг зустрітись з Ангелою Меркель і представниками Гренландії), знову радикально змінилася. Попри двічі анонсований візит до Москви, Майк Помпео до російської столиці так і не потрапить.

Натомість учора держсекретар з авіабази Ендрюс терміново вилетів до Європи. Де зустрінеться зі своїми колегами з Великої Британії, Франції та Німеччини стосовно "широкого кола питань". Першим - і головним з яких - буде подальша доля "ядерної угоди" з Іраном, яка повільно, але неухильно рухається в бік розриву. Щоправда, ця зміна планів держсекретаря ніяк не вплине на його зустріч з російським президентом Володимиром Путіним та очільником російського МЗС Сергієм Лавровим, які пройдуть у вівторок у Сочі, як то й було заплановано.

Тому від зміни графіку Помпео постраждає хіба Невідомий солдат, до монументу якого очільник Держдепу США так і не покладе обіцяні квіти. Ну і представники посольства США, а також американські студенти та бізнесмени, з якими мав зустрітись у російській столиці керівник американського зовнішньополітичного відомства. І перший, і другі, скоріше за все, легко переживуть це розчарування. Що саме змусило Помпео до цих хаотичних рухів, про які преса спочатку довідується від службовців аеропортів - а вже потім від анонімних джерел у Держдепі?

З одного боку, держсекретарю і справді потрібно якось гасити реакцію європейських союзників США на ситуацію з Іраном. Після того, як у Тегерані заявили, що через жорсткі санкції США, які адміністрація Трампа тільки продовжує нарощувати, готуються відмовитися від виконання частини своїх зобов'язань передбачених угодою, в ЄС, схоже, запанувала легка паніка. Яку легко зрозуміти, оскільки частина зобов'язань, яку готуються помножити на нуль в Ірані, стосується розвитку ядерної програми.

При тому Європа опиняється в такому собі безвиграшному колі - в разі, якщо країни ЄС слідом за США вийдуть із угоди з Іраном, по-перше, це стане капітуляцією перед Вашингтоном, на що в Берліні та Парижі явно не поспішають. Більше того - це стане ще й капітуляцією перед проблемою ядерного озброєння Ірану. Оскільки альтернативних планів стримування Тегерану адміністрація Трампа пропонує тільки два - відправити кудись поближче до Ірану один чи два авіаносці для "демонстрації рішучості", а також повернути якомога жорсткіші антиіранські санкції. Ні перше, ні друге розробку ядерної зброї Тегераном не зупинить - і це перевірено на прикладі Північної Кореї. Якщо ж європейські столиці наважаться просто ігнорувати санкції Вашингтону - це призведе до повномасштабної і неконтрольованої економічної війни. З втратами в десятки разів більшими, ніж ті, яких вже й так зазнали трансатлантичні стосунки.

І Помпео, скоріше за все, повинен якось "заспокоїти" своїх європейських колег у цій ситуації. Але міністри зовнішніх справ - це не розхвильовані школярі. І заспокоїти їх без радикальної зміни зовнішньополітичних підходів США у очільника Держдепу явно не вийде. А той факт, що виліт Помпео планувався й здійснювався впродовж неповної доби, недвозначно натякає на відсутність якогось адекватного й попередньо обговореного плану виходу із ситуації. А щодо зустрічі з Володимиром Путіним та Сергієм Лавровим - то кількість заявлених тем переговорів (а це і контроль над озброєннями, і проблематика Венесуели, і Україна, Сирія та Афганістан) недвозначно натякає на те, що результатом переговорів стане чергова "дуже конструктивна розмова" між дипломатами та посадовцями без будь-яких практичних наслідків. На що достатньо відверто натякав американських журналістам очільник Держдепу, кажучи, що на переговорах буде здійснюватись "пошук спільних інтересів" і взаємне озвучування позицій, а не досягнення конкретних домовленостей із будь-якого практичного питання. Не кажучи вже про той постий факт, що переговори щодо контролю над озброєннями - головна тема зустрічі в Сочі - на думку Дональда Трампа, тепер повинні бути тристоронніми. А про участь Китаю в завтрашній розмові на разі нічого не відомо.

Тому складається враження, що складний і мінливий маршрут чинного державного секретаря США має одну мету - гасіння дипломатичних "пожеж" і імітацію конструктивної роботи з Росією. При тому успіх в обох цих справах виглядає доволі примарним.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна