Кремль в заручниках силовиків: Чому Пєсков боїться говорити про московські протести

Сьогоднішня реакція Пєскова на московські протести продемонструвала, що Путін не знає, що з ними робити. Бо нарощування силового сценарію може надто дорого обійтися, а спроба "відіграти ситуацію назад" викличе незадоволення силовиків, що вже декілька років як стали єдиною опорою путінської "вертикалі"

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Кремль в заручниках силовиків: Чому Пєск…

Після багатьох тижнів демонстративного ігнорування протестів у Москві, після путінських "покатушок" по Криму з Аксьоновим у колясці мотоцикла в акурат в день, коли протестувати проти чинної російської влади та політичної системи вийшло більше людей, ніж за попередні 10 років – у Кремлі, врешті-решт, "помітили" протести на підтримку незалежних кандидатів в Мосміськдуму.

Реакція вийшла, м’яко кажучи, дещо неозначеною. Прес-секретар Путіна Пєсков заявив, що невідповідне застосування сили до протестуючих неприпустимо. Водночас жорсткі дії правоохоронних органів "для припинення заворушень" він назвав "абсолютно виправданими".

На думку путінського прес-секретаря, під час протестів у Москві були як узгоджені акції, так і спроби організувати заворушення. І от у першому випадку застосування сили було "неприпустимим", а в другому – "абсолютно виправданим". І взагалі, при оцінці акцій протесту не можна "керуватися емоціями" і говорити про неправомірність застосування сили або арештів. А треба дочекатися рішення найсправедливіших на планеті судів, "які дадуть характеристику тому, що відбувалося".

При тому участь великої кількості людей в акціях у російській столиці "безумовно, заслуговує на увагу" – але говорити про політичну кризу причин немає.

Як розуміти цю непросту конструкцію похмурого російського адміністративного генію – кожен може вирішувати сам.

Але складається обґрунтоване враження, що в Кремлі не знають, що далі робити з опозиційними протестами. Звичайно, протести є відносно малочисельними. І підкреслено пацифістичними. І націленими на місцеву, а не центральну владу.

Проте, не зважаючи на все вищеперелічене, вимоги опозиції і сам факт проведення акцій непокори підтримує більший відсоток росіян, ніж є тих, хто пропонує "закатати в бетон" опозиціонерів разом із їхніми вимогами.

Натомість за даними соцопитування, проведеного тиждень тому російським фондом "Общественное мнение", якби президентські вибори проходили в найближчу неділю, за Володимира Путіна проголосували б тільки 43%. Що є найнижчим показником з 2001 року.

І при такому невисокому рівні громадянської підтримки показові силові акції можуть погано скінчитись для архітектора концепції "керованої демократії". Вони дратують навіть москвичів.

При тому що впоратись із "розпоясаною опозицією" путінський апарат цілком спроможний. Якби до справи взявся хтось на кшталт Суркова, то до виборів із без малого десятка опозиційних кандидатів допустили би половину, іще одному-двом "намалювали" б правдоподібну поразку, а іще парочку тримали б у Мосміськдумі в якості вітрини небаченого демократизму.

Але такий підхід передбачає, що до керівництва політичним процесом повернуться "гуманітарії", які були ключовими постатями путінського режиму до "кримнашу".

А зараз ключовою політичною силою в Росії є конгломерат Росгвардії і ФСБ, який визнає тільки один метод розправи із опозицією – насильство і примус. Від масового застосування яких проти "ворогів держави" Кремль стримує той факт, що учасники протестів поки що є антагоністами виключно місцевої влади, а рейтинг підтримки "протестантів" – принаймні в Москві – є співмірним із рейтингом підтримки Путіна

Тому в Кремлі і намагаються робити хитрі тілорухи, перекладаючи вину за побиття демонстрантів і масштабні арешти на силовиків, які, можливо, не відрізнили узгоджених акцій" від "заворушень", а "злісних підбурювачів" від звичайних перехожих, і зберегти якісь шляхи до відступу в разі, якщо протест раптом переросте у щось більше. На останнє, втім, надія не надто велика.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme