Крадене тягне на дно: Як Росія сама себе ізолювала

Про химерну ініціативу російської Держдуми прирівняти будь-яку дискусію стосовно "відчуження російських територій (себто, в першу чергу, повернення вкраденого Криму – але не тільки) до екстремізму Depo.ua вже писало.

Але на тій стадії йшлося про законопроект, який тільки планувалося подати на розгляд. А вчора цей законопроект був фактично одноголосно прийнятим у першому читанні.

При тому – у абсолютно незмінному вигляді. За публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії максимальне покарання – позбавлення волі на строк до чотирьох років. За аналогічні заклики в мережі  передбачено штраф до 300 тисяч рублів – перший раз. Далі – теж до чотирьох років.

Автори законопроекту пообіцяли, що найближчим часом до Держдуми надійдуть на голосування відповідні поправки до кримінального та адміністративного кодексів Росії, які остаточно сформують правове поле стосовно "нового екстремізму". Можна не сумніватися – свою обіцянку вони виконають.

При тому голова Держдуми Володін з якимось особливим азартом наголосив, що дія законопроекту поширюватиметься й на заяви українських політиків про повернення вкраденого Криму.

"Це особливо стосується наших українських колег. Заяви стосовно Криму, які вони робитимуть, за собою потягнуть покарання за законами РФ. Ми зможемо вимагати їх екстрадицію до нашої країни", – заявив Володін.

Втім, російський політик, в реальності, сильно спростив ситуацію. Оскільки про потребу повернути Крим періодично говорять не тільки українські політики, але й керівники іще сотні держав – в тому числі, практично всіх членів ЄС, США, Туреччини, і багатьох інших. Навіть Китай, традиційний союзник Росії, закликає "вирішити долю Криму шляхом переговорів" – що теж, за новим законом, цілком тягне на екстремізм. Ну, може не з ув'язненням не на чотири роки а так, скромно, на рік-другий. Чи навіть, по старій дружбі, все обмежиться штрафом.

При тому навіть депутати "Єдиної Росії", що голосували за законопроект, відчувалися якось непевно. Наприклад, вони нагадали, що одна з легальних федеральних політичних партій Росії, "Яблоко", не вважає Крим російською територією. "Чи потрапить вона під закон про екстремізм з усіма наслідками – припинення діяльності, ліквідація?" - поцікавилися парламентарі в авторів законопроекту. "Норми права повинні бути універсальними для всіх" – заявили ті. Навіть не закашлявшись на слові "право".

Якими будуть реальні наслідки цього законопроекту? Звичайно, ніхто не зможе арештувати фрау Меркель просто в залі для прес-конференцій. І навіть Зеленського – не зможе. Оскільки є така штука як дипломатичний імунітет.

А от для того, щоб "пресувати" залишки ліберальної російської опозиції, цей законопроект цілком підходить. Тут запитання "Чий Крим?" працюватиме цілком безвідмовно. Підходить документ і для того, щоби перервати всі без винятку соціальні зв'язки між європейськими політиками та Росією. Оскільки якогось не надто значного партійного функціонера, припустимо, із Польщі, який приїхав до родичів дружини на Росію, посадити цілком можуть.

Окрім того, рішення Держдуми фактично ставить хрест на можливості реальної екстрадиції кримінальних злочинців з України до Росії.  Фактично, будь-хто з них може заявити, що в разі чого його в Росії судитимуть не тільки за, припустимо, фінансові махінації чи й відкриті грабунки – а й за те, що він визнає Крим українським. І слід віддати належне, можливість отримати за це "четвірочку" – це цілком реальна перспектива. І українським судам та правоохоронцям, приймаючи рішення стосовно екстрадиції, доведеться звертати на неї увагу.

Рішення Держдуми, при тому, блокує не тільки можливість дискусій стосовно повернення Криму. Воно так само зупиняє будь-яку можливість переговорів, наприклад, стосовно Курильських островів. Оскільки злочинцями на таких переговорах будуть не тільки японські дипломати, захищені від кримінального переслідування відповідним імунітетом, але й співробітники російського МЗС – яких теж можна притягнути до відповідальності, наприклад, за плани стосовно повернення Японії двох островів замість чотирьох.

У такий спосіб, прийнятий законопроект створює цілу низку проблем як для сусідів Росії, так, власне, і для Москви. При тому вся суть прийнятого рішення – в бажанні "обнуленого" Путіна заборонити називати крадіжку територій шляхом збройної анексії саме тими словами, які точно описують суть процесу. Особливо зворушливо в цій ситуації виглядає надія російського президента на те, що досить прийняти відповідний закон – і реальність поступливо зміниться,  а всі довкола "забудуть", звідки в Росії взявся Крим. Переоравши російське законодавство і зробивши з конституції своєї країни почерканий клапоть паперу, Путін чомусь вважає, що ніхто не зробить те саме з його "законом" в акурат у той момент, коли його влада стане трохи менше, ніж тотальною.