Коронавірус диктує ціни: Чому зустріч ОПЕК+ примусила Путіна здатися саудитам

Офіційні результати вчорашньої відеоконференції країн-членів ОПЕК+ все ще не оголошені, але стали загальновідомими вже сьогодні вночі. Суть полягає в тому, що Саудовська Аравія та Росія, перший та другий за розміром експортер нафти у світі, домовились про безпрецендентне скорочення видобутку. Кожна з цих країн скоротить видобуток на 2,4 мільйона барелів на добу. Разом із обмежувальними заходами для частини інших членів ОПЕК+, які зобов'язалися скоротити видобуток на 22%, загальний видобуток на планеті впаде на 10%, або близько 10 мільйонів барелів. Наразі до  угоди не приєдналася Мексика - але нові правила вступлять в дію з 1 травня, з Мексикою чи без неї.

При тому ситуація вийшла не зовсім паритетною, оскільки Росія була вимушена скорочувати реальний видобуток, а саудити просто повернули свої показники до рівня початку березня, коли вони починали "нафтову війну" з Кремлем і нарощували видобуток після невдалих зустрічей ОПЕК. Володимиру Путіну довелося "змирити гординю" і погодитись на угоду попри те, що США відмовились брати в ній участь. Попри те, що раніше Москва неодноразово вимагала скорочення видобутку у США. Втім, все це не сильно допоможе й Трампу, оскільки при сьогоднішньому рівні цін високотехнологічний видобуток, який практикується на технічно складних американських родовищах, став банально невигідним і США втратять, за оцінками тамтешніх фахівців, до 1.7 млн барелів на добу "природнім" чином, без усяких спеціальних обмежень.

До слова, Іран, Лівія та Венесуела були звільнені від дії угоди, оскільки через міжнародні санкції, громадянські війни та інші причини і без того видобувають істотно менше, ніж могли б.

Втім, не зважаючи на радикальність досягнутої угоди, світовий ринок нафти не особливо високо оцінив її результативність, оскільки після появи інформації про її подробиці ціни, що напередодні дещо підросли, тепер повільно, але впевнено рушили донизу.

Що, загалом, і не дивно, оскільки за оцінками провідних аналітиків США та інших країн, реальний світовий попит на нафту через епідемію коронавірусу, яка спричинила скорочення виробництва і транспортний колапс, вже впав на 12% і цілком може продовжити падіння. Навіть більш песимістичними виглядають оцінки російських посадовців – наприклад, за оцінками міністра енергетики Росії Олександра Новака, попит на нафту знизився на 10-15 мільйонів барелів на добу, а найближчим часом є істотні шанси на його подальше падіння. Глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявляв, що надлишок нафти на ринку може сягнути позначки у 25 мільйонів барелів на добу.

Тому дивуватися стриманій реакції ринку на вчорашнє скорочення, загалом, не доводиться. Хоча й сказати, що вчорашня угода ОПЕК+ зовсім "не спрацювала", було б, напевно, не правильно. Скоріше за все, вона допоможе уникнути найгіршого для нафтовидобувних держав сценарію, за якого впродовж тижня-другого всі наявні в світі нафтосховища були б переповнені, після чого ціна провалилась би до позначки в 10-15 доларів за барель.

Для України наслідки вчорашньої угоди можна розглядати, як достатньо позитивні, оскільки, з одного боку, повна "нафтова катастрофа" могла б призвести до потенційних проблем в майбутньому, коли економіка почне відновлюватися і потребуватиме росту поставок нафти. З іншого боку, збереження низької ціни на нафту позитивно вплине на українську економіку та транспорт. А скорочення видобутку і, знову таки, низка ціна на нафту, цілком ймовірно, сильно ослабить геополітичну активність одного нашого північно-східного сусіда. Адже прямо пропорційна залежність між кількістю зароблених Росією нафтодоларів і бажанням Кремля влаштувати криваву авантюру десь у близьких чи далеких сусідів була помічена вже давно.