Неприємні новини з Берліна: Чому Маас порадив Києву не боятися Путіна

Переконання німецьких посадовців у тому, що першим кроком до виконання Мінських угод повинне стати припинення вогню на лінії зіткнення грає роль запобіжника для політики Путіна, який примушує Зеленського "до діалогу", погрожуючи зростанням втрат українських військових

Неприємні новини з Берліна: Чому Маас по…

Вчорашня презентація міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом пріоритетів Німеччини на період, коли Берлін головуватиме а Раді ЄС, особливих несподіванок не принесла. У тому, що спроби розв'язати конфлікт між Україною та Росією займатимуть у німецькій зовнішній політиці помітне місце, ніхто, власне, й не сумнівався.

Добра новина для України полягає в тому, що, на думку Мааса, необхідною умовою для зміни або відновлення стратегічних стосунків між ЄС та Росією є розв'язання україно-російського конфлікту. Яке "стане передумовою для того, щоб всередині ЄС взагалі можна було говорити про тему Росії", - наголосив очільник німецького МЗС. При тому Маас констатував очевидну загалом істину, що домовленості саміту "нормандської четвірки" в Парижі щодо розведення сил не виконані, і повного припинення вогню наразі так і не досягнуто.

Зважаючи на те, що впродовж кількох останніх днів російська сторона, схоже, обрала курс на загострення ситуації на лінії зіткнення, ця заява фактично декларує, що збільшення кількості обстрілів на Донбасі не вплине на зміну політичної позиції Берліна. Особливо якщо зважити на той факт, що жертвами стають українські солдати, а не німецькі дипломати.

Своєю логікою Маас фактично відкинув чисельні заяви Росії стосовно того, що причинами повільного прогресу в нормандських переговорах, чи навіть "зриву" Києвом Мінських угод є відмова України від прямих переговорів з терористами, відсутність прогресу у прийнятті закону про особливий статус Донбасу, неприйняття Україною змін до Конституції, чи невиконання яких завгодно іще забаганок путінської адміністрації.

Фактично логіка Мааса повертає ситуацію до початкового плану розв'язання конфлікту – тривале припинення насильства, після якого можливим є початок політичного врегулювання та формування скільки-небудь легітимної місцевої влади в ОРДЛО в межах українського правового поля.

Втім, промова Мааса не обійшлося і без неприємних для України новин. Серед яких можна назвати заяву про те, що "всередині Євросоюзу зберігається "мінімальний консенсус" у політиці щодо Росії, він полягає у регулярному подовженні санкцій". Це повідомлення дипломатично натякає: нічого більш дієвого, аніж продовження наявних санкцій, Берлін за наявної політичної ситуації в ЄС забезпечити не може.

Іще більш прозорим підтвердженням неспроможності Німеччини інтенсифікувати економічні заходи протидії агресивній геополітиці Путіна можна вважати той факт, що на запитання зовнішньополітичного речника фракції Європейської народної партії Міхаеля Ґалера стосовно можливості введення додаткових санкції проти Росії за агресію у Сирії, Маас взагалі скромно промовчав.

Іншою неприємною для України тезою можна вважати і заяву очільника німецької дипломатії про те, що будівництво газопроводу "Північний потік-2" є "питанням передусім економічної політики". В перекладі з дипломатичної мови це, вочевидь, означає, що потреба тиску на Росію і альтернативний шлях доставки російського газу до Європи в свідомості німецьких посадовців, на жаль, так і залишилися ніяк не пов'язаними речами.

У такий спосіб очільник німецької дипломатії, фактично, заявив, що позиція Німеччини стосовно українсько-російського конфлікту залишається незмінною. На берлінських посадовців не подіяли ані не надто добре розіграні істерики представника Росії в ТКГ Козака про "вихід України з нормандського формату" – ані незграбні спроби США примусити Німеччину відмовитись від співпраці з "Газпромом" в економічній сфері. В Берліні хочуть завершення україно-російського конфлікту – але не мають жодних по-справжньому свіжих ідей стосовно практичної реалізації цього бажання. Як не мають цих ідей, схоже, ні в Москві, ні в Києві. Тому на Донбасі, схоже, продовжиться "режим тиші", рясно поцяткований пострілами та вибухами мін. Нормандська четвірка на нечастих зустрічах констатуватиме відсутність прогресу. А реальна зміна дипломатичних позиції Києва та Москви більше залежатиме від економічного та політичного становища на Росії та в Україні, аніж від миротворчих зусиль Берліна. Як, власне, було і дотепер.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"