ЧС 2018
Вибори-2019
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

Конфлікт в Азовському морі, радіація в молоці та корупція: Що світ писав про Україну

Протягом останнього інформаційного тижня Україна була присутня в топових світових ЗМІ

Depo.Світ
10 червня 2018 09:00
ФОТО: depo.ua

Якщо тиждень тому у світі обговорювали переважно "смерть та воскресіння" журналіста Аркадія Бабченка, то в останні дні події в Україні розглядалися з різних ракурсів.

Напруга в Азовському морі

Видання Newsweek написало статтю-замітку про зростання напруги між Україною та Росією в Азовському морі.

Українських моряків попередили про те, що російські катери зупиняють та перевіряють кораблі.

"Служба безпеки сказала, щоб ми були уважнішими, оскільки росіяни готують контрзаходи. Вони планують арешти і захоплення українських судів", - зазначив український судновласник "Радіо Свобода".

Такого роду інцидентів поки не було, але українські військові відзначають, що з кінця травня в Азовському морі стає все більше російських кораблів.

"Можна бачити збільшення кількості російських кораблів, і це дуже важливо. Вчора ми бачили чотири кораблі російської берегової охорони", - заявив 20 травня заступник командувача українським корпусом морської піхоти Микола Левицький.

Протягом травня російські кораблі берегової охорони активізували свої дії, зупиняючи і перевіряючи торгові судна, що йдуть в українські порти Маріуполь і Бердянськ. В квітні таких перевірок було всього чотири, а в травні вже більше 30.

В кінці березня Київ розлютив Москву, затримавши в морі риболовецьке судно "Норд" із російським прапором. Воно було зареєстроване в анексованому Криму. Українська влада затримали 10 членів екіпажу, звинувативши їх в незаконному перетині свого морського кордону.

У відповідь Росія порівняла дії України з "розбоєм сомалійських піратів" і погрожувала посилити своє військово-морське угруповання. З того часу Київ побоюється більш серйозної конфронтації.

"Ми спостерігаємо переміщення лише кількох російських патрульних катерів, але навіть це викликає напруженість", - заявив "Радіо Свобода" офіцер українського флоту. За його словами, якщо Росія піде на ескалацію конфлікту, українським морякам доведеться туго. "Наш флот потребує модернізації", - додав цей моряк.

Офіційно Азовське море є спільним для Росії і України за умовами міжнародної угоди від 2003 року, і чітких кордонів там не існує.

"Переговори з цього питання між Україною і Росією тягнуться багато років, але сторони так і не змогли прийти до взаємовигідного рішення, - написав агентству УНІАН заступник директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь. - Росія створила таку ситуацію, в якій до акваторії Азовського моря норми міжнародного права не застосовуються. У той же час, між Україною і Росією немає чітко окресленого кордону відповідно до двосторонньої угоди".

Обстановка між двома воюючими країнами напружена. І сказати, яка сторона порушує суверенітет, ніхто не може.

"З урахуванням анексії Криму Росія зараз виходить з того, що Азовське море вже не є внутрішнім морем України і Росії, - пояснив Самусь. - До анексії Криму російська частина Азовського моря була невелика. Зараз, звичайно ж, Росія вважає, що раз Крим російський, то і більша частина Азовського моря теж російська".

Петро Порошенко в Іспанії

Візит українського президента Петра Порошенка до Іспанії і зустріч з новим прем'єр-міністром Педро Санчесом вразила Європу. Український лідер став першим з міжнародних гостей, з ким зустрівся Санчес. Говорили про взаємодію країн, а також підтримку Іспанією європейських прагнень України. El Pais опублікував інтерв'ю з Петром Порошенком. Одними з головних меседжів були очікування України від нового іспанського уряду, російські фейки та агресія проти України.

"Так само, як ми підтримуємо єдність Іспанії, так і прем'єр-міністр Санчес пообіцяв підтримувати Українську територіальну цілісність, не визнавати анексію Криму Росією та підтримувати Украъну в боротьбі з Росією на Сході", - розповідав в інтерв'ю Порошенко. також президент додав що всі європейські країни, включаючи Іспанію, будуть і надалі підтримувати санкційну політику проти Кремля.

Окрім цього, Порошенко торкнувся теми збитого над Донбасом "Боїнга", розслідування по якому триває і провина Росії буде доведена, та фейків, котрі йдуть з Москви щодо цієї події та України, яка стала своєрідним тестовим майданчиком для росіян.

"Я не можу сказати, що Україна - це тестовий майданчик для російських "фейк-ньюс". Бо таким є увесь світ. Це були США під час виборчої кампанії. Це була Велика Британія протягом Брекзіт, і Каталонія протягом сепаратистської кризи, як і Україна протягом анексії Криму", - сказав Порошенко, закликавши світ не вірити російським ЗМІ. Президент додав, що Москва витрачає шалені гроші на пропаганду, на "Russia Today" та Sputnik з іншими медіа. Окрім цього, Порошенка запитали про історію із футболістом Зозулею, якого в Іспанії називали "фашистом" через підтримку націоналістичних батальйонів у війні на Донбасі і волонтерство, коли він грав за "Райо Вальєкано". Порошенко також назвав це частиною роботи російських "фейкомьотів".

До цього варто додати думку президента щодо класної роботи СБУ у випадку з Аркадієм Бабченком. Мовляв, "розіграти" його вбивство було потрібно і дуже важливо, що життя журналіста вдалося врятувати. Москва ж намагалася розкачати ситуацію всередині України і показати на весь світ нездатність українських силовиків захистити людей. Але в них це не вийшло.

Боротьба з Північним потоком-2

Польська Energetyka24 називає боротьбу нашої держави з газогоном "Північний потік-2" війною за саме існування української економіки та країни.

"Для Польщі це, передусім, боротьба за нижчу ціну та газову незалежність від Росії. Для України транзит газу - це питання бути чи не бути усій промисловості та платоспроможності держави", - пише видання.

Бо без транзиту російського газу через Україну, "частину газопроводів треба буде просто розібрати, а економіка зазнає потужного удару".

"Прибутки за транзит газу через Україну складають приблизно два мільярди євро, тобто близько 10% усіх надходжень до бюджету", - нагадує Energetyka24 і додає, що у найближчі два роки Україна буде змушена виплатити величезну суму по зовнішніх зобов'язаннях. А якщо до цього додасться зменшення чи відсутність транзиту, то країну очікуватиме дефолт.

Антикорупційний суд

Верховна Рада України у четвер, 7-го червня, проголосувала за президентський законопроект про створення Вищого антикорупційного суду України з узгодженими із МВФ правками щодо подолання вето Громадської ради міжнародних експертів.

Ще до "судного четверга" Bloomberg писав про момент істини. Бо, у випадку неприйняття законопроекту та відсутності домовленостей з МВФ у країни могли бути фінансові проблеми через припинення кредитування.

"Погіршує ситуацію конфлікт між прем'єр-міністром і міністром фінансів, адже обидва є ключовими фігурами, які працюють над поновленням фінансування обсягом $17,5 мільярдів доларів", - писав Bloomberg.

В підсумку, законопроект узгодили, а міністра фінансів Данилюка звільнили. В МВФ зробили вигляд занепокоєння через звільнення, але не більше, ніж вигляд. Бо, схоже, персона Данилюка особливо нікого не цікавила.

Як пише CNBC, український парламент прийняттям закону про Антикорсуд зробив рішучий крок до розблокування міжнародної підтримки в розмірі $17,5 млрд. Але кредитору ще потрібно з'ясувати, чи дійсно закон для суду по боротьбі з корупцією відповідає вимогам МВФ.

Про це зокрема сказав Тімоті Еш, старший стратег в компанії Bluebay Asset Management, який має справу із ринками, що розвиваються.

"Я вважаю, що МВФ захоче ретельно прочитати та вивчити остаточний текст Закону, перш ніж кредитувати", - зазначив він.

При цьому росіянин Леонід Бершидський для Bloomberg назвав старт Антикорсуду - проривом. Але додав, що суд буде вразливий до політичного тиску, як інші антикорупційні органи в Україні, що були створені під західним тиском.

Молоко з радіацією

Британське Independent написав статтю за підсумками дослідження, котре проводив Університет Ексетера та Українському інституті сільськогосподарської радіології. Дослідники брали коров'яче молоко з приватних ферм і будинків в Рівненській області, приблизно в 125 милях від місця катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році. І малювали картину радіаційного забруднення цього молока.

Дослідники виявили перевищення рівня радіоактивного цезію в молоці в шести з 14 вивчених поселень для дорослих. Наприклад, були випадки 500 бекерелів на літр, тоді як межа для дорослих становить 100 Бк/ л. У випадках з дитячою межею, яка становить 40 Бк/л, перевищення було на восьми ділянках. Виходить, що перевищення межі у випадку з дітьми інколи доходить до 12 разів. І це при тому, що основними споживачами молока в селах є діти.

Дослідники стверджують, що існують прості і недорогі захисні заходи, які можуть знизити рівень радіаційного опромінення. Ці заходи включають введення препарату Ферроцин коровам. І обійдуться вони на суму менше ніж 10 євро на рік у розрахунку на одну людину.

Список 47

Про список з 47 прізвищами людей, вбивство котрих мали замовити російські спецслужби, пише "Rzeczpospolita", статтю якої цитує "Польське радіо".

Першим з кандидатів на вбивство був російський воєнний репортер Аркадій Бабченко, що сьогодні живе у Києві. Його смерть минулого тижня інсценувала Служба безпеки України, завдяки чому, як заявляє сам Бабченко, врятувала йому життя.

Декілька днів тому генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що завдяки цьому інсценуванню слідчим вдалося отримати список із 47 прізвищами осіб, котрі мають бути вбитими на замовлення Кремля. Один з українських порталів, посилаючись на джерело в СБУ, розмістив цей список в Інтернеті. У ньому опинилися відомі в Україні журналісти та інші публічні особи. Служба безпеки України не підтвердила його достеменності, однак, відкрила слідство через витік інформації з матеріалів слідства.

Проте, список викликає чимало питань, адже в ньому наведено лише імена та прізвища потенційних цілей та посилання на їхні сторінки в соціальній мережі. Немає, однак, адрес та номерів телефонів.

"Схоже на те, що цей список було складено не в Москві, а це зробили люди, котрі працюють на російські спецслужби в Україні. Їхнім завданням була дестабілізація та хаос в Україні напередодні президентських і парламентських виборів. І це вони запропонували російським спецслужбам список потенційних жертв, заявивши, що їхня смерть призведе до дестабілізації. Остаточний вибір, натомість, повинні були здійснити їхні працедавці в Росії, щедро за це заплативши", - на умовах анонімності розповідає в інтерв'ю газеті "Rzeczpospolita" один з журналістів зі згаданого списку.

Викликаний на розмову в СБУ, він підписав зобов'язання про нерозголошення таємниці. За словами співрозмовника газети, Служба безпеки України має в своєму розпорядженні записи розмов російських агентів з кураторами в Москві. Цих записів досі не було оприлюднено. "Я не можу розповісти, що саме почув і побачив під час допиту, оскільки ця інформація є таємницею слідства", - каже журналіст.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ