"Кому я винен...": До чого призведе "газовий бунт" на Росії

Почалась ця історія у Чечні, де восени минулого року місцева прокуратура подала позов до ТОВ "Газпром Міжрегіонгаз Грозний". У якому зобов'язала компанію списати борги місцевого населення, зроблені до 30 листопада 2015 року. Близько 9 млрд руб. боргу, на думку прокуратури, "створювали в суспільстві соціальну напруженість".

Справа була вирішена, як і завжди в Чечні, бадьоро й оперативно. Позов був поданий 29 жовтня, розгляд по суті почався 23 листопада, а рішення суд виніс вже 20 грудня. "Соціальну напруженість" через борги за газ у Чечні як рукою зняло.

При тому очільник Чечні висловив задоволення оперативним і справедливим розглядом справи. Більше того, його спікер Альва Карімов навіть заявив, що в керівництва республіки "є сумніви, що газ в таких обсягах спожито. У певний період багато сімей перебували за межами Чеченської Республіки, не на всіх будинках лічильники стояли, проте газовики вимагають сплати коштів навіть з тих місць, де будинки були зруйновані, або в яких ніхто не проживав". Натякнувши, в такий спосіб, що це не чеченці не сплачували за газ - а "Газпром" намагався нажитись на республіці.

У "Газпромі" похмуро й неохоче заявили, що подадуть апеляцію. Зі стриманого тону було зрозуміло, що в компанії здогадуються - в суперечці з Рамзаном Ахматовичем прихильність Феміди їм не світить. І то не тільки в Грозненському райсуді.

На тому б історія, може й скінчилась - якби ініціатива чеченської прокуратури раптом не поширилась по Росії зі швидкістю пожежі у вітряний день. За лічені дні із пропозицією скористатися чеченським досвідом виступили депутати обласних дум.

Про звернення до прокуратури минулого тижня повідомили депутати смоленської облдуми від КПРФ, комуністи в Самарській області і Башкирії. Член комітету Держдуми з охорони здоров'я, перший секретар ульяновського обласного комітету КПРФ Олексій Курінний заявив, що борги за комунальні послуги потрібно списати по всій Росії. До кампанії приєдналися депутати від ЛДПР в Ростовській і Курській областях та Чувашії.

Буквально сьогодні з аналогічними пропозиціями вийшли депутати законодавчих зборів Пермського краю від ЛДПР, а також депутати саратовській обласної думи від КПРФ. Процес пішов. І то настільки швидко й масштабно, що заскочений сьогодні зненацька питаннями журналістів на цю тему спікер Путіна Пєсков не зумів відповісти взагалі нічого. Ну, якщо не вважати відповіддю сентенцію про те, що "питання дуже складне, і в даному випадку у Кремля якоїсь сформованої позиції немає".

Зрозуміти розгубленість путінських функціонерів можна. Бо поки залишити "Газпром" "із носом" намагався виключно Рамзан Кадиров, все виглядало достатньо тривіально. Чечня вже давно отримує "контрибуцію" у вигляді дотації з федерального центру, що складають більше 80% республіканського бюджету, тут нічого нового немає.

Але саме демонстративне рішення стосовно "Газпрому" стало несподіваним каталізатором аналогічної реакції по всій Росії. Де, як не дивно, саме політичні російські провладні популісти своїми діями озвучили сумніви пересічних громадян, суть яких зводиться до сакраментального: "Якщо Кадирову можна, то чим ми гірші?". Відповідь, звичайно, очевидна - якщо "простити" старі борги, судове повернення яких ускладнено, то населення охочіше почне робити борги нові - і чекати, що вони "постаріють". Як очевидно й те, що "Газпром", можливо, здатен утримувати Чечню - але зі всією Росією такий фокус явно не вийде.

А загалом, вся історія може мати глибший сенс. Який зводиться до того, що колись в росіян забрали право голосу і громадянську гідність в обмін на дрібні державні подачки, й відносно сите (якщо порівнювати з СРСР) життя. А зараз, коли і подачки, і ситість завершились, а громадянських прав ніхто віддавати й не збирається, виникає певний когнітивний дисонанс.

Який, здається, скоро буде рішуче затаврований Кремлем, де прокинуться і зрозуміють, що піддавшись громадянам у "газовому питанні", втратять державу за лічені місяці.

А ще російська історія виглядає як несподівана, але яскрава відповідь декотрим українським кандидатам у президенти - з числа тих, які обіцяють українцям "дешевий газ". І які, здається, справді думають, що країна, в якій власне населення не може платити за спожите паливо, раптом візьме - і подарує дешевий газ Україні. Виключно задля "миру між братніми народами". Не подарує, звичайно - як не подарує боргів і власним громадянам по регіонах. Право на "особливе ставлення" з боку Кремля мають лиш ті, хто взяв його зі зброєю в руках. Як Рамзан Кадиров, наприклад.