Фіаско Кремля: Чому українські олігархи не бояться санкцій Путіна

Голосно анонсовані економічні санкції проти українських компаній та фізосіб, схоже, мають пропагандистську та в меншій мірі - лобістську мету

Журналіст відділу «Світ»
Фіаско Кремля: Чому українські олігархи…

Вчора російські посадовці розпочали достатньо масштабну піар-акцію під назвою "санкції проти України ось-ось грядуть". Попервах "анонімне джерело" ТАСС (яке, напевно, тепер стало центром безкомпромісної журналістики, співробітники якого крадуться коридорами російської влади і негайно розповідають читачам всю отриману суспільно-важливу інформацію без будь-яких санкцій згори) повідомило про завершення підготовки санкцій.

За даними "джерела", найближчим часом документ стосовно санкцій надійде на підпис прем'єр-міністру Дмитру Медведєву. Очікується, що він стосуватиметься близько 360 підприємств та 50 фізичних осіб.

При цьому співрозмовник ТАСС не розкрив персональний склад громадян України, які потрапили в списки, однак додав, що "там буде багато цікавих відкриттів для громадян України, які побачать, що деякі їхні лідери, які дотримуються радикальних поглядів, в тому числі на стосунки між двома країнами і народами, а також їх оточення не проти при цьому заробити на цих самих стосунках".

Далі ситуацію взялися коментувати російські посадовці. Наприклад, член Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті Росії Богдан Безпалько, який заявив, що подібні заходи "давно назріли". По суті ж він сказав наступне: "Я думаю, що це буде стосуватися тих компаній, які займаються торгово-експортними операціями з Росією, при цьому не є критичними для нашої економіки і для поставок необхідних для споживання нашого населення, які, по суті, дублюють продукцію, яка і так виробляється або поставляється з інших регіонів і країн, при цьому подібного роду операції підживлюють українську економіку, армію, українську політичну систему". Що в перекладі на людську мову означає, що російські компанії в процесі введення санкцій проти України зроблять все можливе, аби назви їхніх українських конкурентів потрапили до відповідного списку.

Простіше кажучи, йдеться про тривіальний лобізм. Який російські виробники практикували і раніше - просто під виглядом "тимчасових заборон", а не "економічних санкцій". Досить згадати, що впродовж 2013-25 років Росія забороняла поставки з України пива, соків, кондитерських виробів, шпалер, м'ясної продукції - список простягається удалечінь. Не санкціями, а фактичною економічною блокадою можна назвати заборону Росії на провезення українських товарів до Казахстану та Киргизстану, прийняте в 2016 році. Аналогічно, не вживаючи слова "санкції", відповідали й українці, блокуючи поставки російських продуктів харчування.

А зараз складається враження, що готуючись до свідої санкційної атаки з боку Вашингтону, Путін хоче, щоби громадяни його країни побачили, що Кремль здатен "відповісти санкціями на санкції". Тому традиційні торгівельні обмеження буде приправлено обмеженнями проти 50 фізосіб - і офіційно названо санкціями.

Чи вчинить це помітний вплив на українську економіку? Навряд чи. Досить згадати той факт, що товарообіг між Україною і Росією скоротився з $38 млрд в 2013 році до $11 млрд в 2017 році. За результатами цього року прогнозують, що впаде нижче 10. Доля Росії в українському експорті просіла нижче 10% відсотків - і продовжує стрімко опускатись. За таких умов нанести критичний удар вже вкрай проблематично. Єдиною сферою, де це дотепер можливо, є поставки газу та продуктів нафтопереробки, але анонсовано, все-таки, санкції проти українських, а не російських компаній.

Тому є вагомі причини підозрювати, що голосне введення санкцій - це радше своєрідна піар-акція, потрібна Володимиру Путіну для підтримки вніутрішно-політичного іміджу, аніж для створення серйозних проблем Україні. Більше того, завдання для російського уряду, відповідального за складання санкційного списку, ускладнюється тим фактом, що помітну частину товарообігу, що зберігся між Україною та Росією, контролюють або "кришують" близькі до Кремля люди. В разі потрапляння під санкції асоційованих із ними компаній вони можуть образитись, що іще більше ускладнить вплив Мокви на політичне життя Києва.

А загалом, оголошене Володимиром Путіним формування санкційного списку проти українських олігархів виглядало як перспективна спроба примусити їх до лояльності Кремлю на період до президентських виборів в Україні. Залишені в "підвішеному стані" можливих, але не прийнятих поки санкцій олігархи були б вимушені якщо й не до співпраці з кремлівськими кураторами, то до певного "пакту про ненапад".

А той факт, що, судячи з інтенсивності обговорення антиукраїнських санкцій, їх буде прийнято в найближчі тижні, говорить про позитивний для України факт. Пропагандистські потреби Кремля переважили над геополітичними інтересами.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme