Компромісна резолюція: Кому більше допомогло рішення ПАРЄ по Азову

Прийнята сьогодні ПАРЄ резолюція стосовно агресивних дій Росії В Керченській протоці та Азовському морі місцями виглядає надто дипломатичною і м'якою, але окрім загальноприйнятих закликів, містить кілька вельми практичних пропозицій

Журналіст відділу «Світ»
Компромісна резолюція: Кому більше допом…

Парламентська асамблея Ради Європи таки ухвалила резолюцію про загострення в Азовському морі та Керченській протоці. При тому, судячи з результатів голосування - 103 - "за", 3- "проти" і 16 утрималося - компромісу вдалося досягти з переважної більшості питань.

Втім, у тому, що рішення буде компромісним, сумніватись не доводилось від самого початку. Принаймні, від того моменту, коли запропоновану Україною назву "Відкрита російська агресія проти України: зрив мирного процесу..." змінили на "Зростання напруження навколо Азову та Керченської протоки..."

В процесі обговорення та узгодження текст резолюції зазнав іще деяких трансформацій.

Зокрема, внесена українською делегацією та підтримана багатьма іноземними делегатами пропозиція визнати за українськими моряками статус військовополонених у фінальний текст також не потрапила.

За чутками, які переповідає "Українська правда", доповідач по Азову, німецький депутат Андреас Нік відмовився вноити цю згадку, оскільки вона "не сприяла би деескалації".

Втім, аби не зовсім вже погрішити проти істини, у резолюції таки міститься констатація, що українські моряки, захоплені в полон у Керченській протоці, підпадають під дію "міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції". А саме цей міжнародно-правовий документ якраз і регулює правила поведінки з військовополоненими.

Таким чином, прийнята сьогодні резолюція має дещо "гібридний" характер, оскільки говорить про значимі для України речі - але в дещо прихованій формі.

Окрім того, дивним виглядає зафіксований в резолюції заклик до обох сторін конфлікту дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні. Він був би доречним, якби згадані документи порушували обидві сторони, чого ніби як помічено наразі не було.

З іншого боку, резолюція містить і ряд чітких, обґрунтованих і значимих вимог до Росії. Найважливішими із яких, вочевидь, є вимоги про негайне та безумовне звільнення всіх 24 полонених українських моряків, врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію. Втім, цей набір вимог уже неодноразово було озвучено європейськими посадовцями та інституціями.

Натомість політично важливим є той факт, що ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту розширити мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Як писало Depo.ua, в силу географічних особливостей, спостережна місія ОБСЄ на Азовському морі може бути продуктивнішою, ніж її наземна частина на Донбасі. Просто тому що встежити за рухом плавзасоібів на морі завше простіше, ніж за тентованими камазами з "ихтамнєтамі" на дорогах Донбасу. І результати роботи такої місії будуть краще висвітлюватись у західних ЗМІ, оскільки порушення норм міжнародного права на морі завжди розглядалося в Європі як загроза міжнародній комерції, і викликало гострішу реакцію ніж силові зіткнення у малознайомих для пересічного європейця місцях.

Крім того, у резолюції була підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

У цьому контексті особливо доречною виглядає заява делегата ПАРЄ від британських консерваторів Джона Хауелла стосовно того, що Велика Британія готова "позначити свою присутність" в Чорному морі, відправивши туди військові кораблі. В разі реалізації, подібна місія могла би стати надійним джерелом інформації стосовно того, хто і коли насправді порушує територіальні води сусідів.

Втім, від резолюції ПАРЄ до практичної реалізації сьогоднішніх пропозицій - непростий і некороткий шлях. Будемо сподіватись, українським дипломатам вдасться пройти його до кінця.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme