Коли санкції ООН зупинять Кім Чен Ина

Введення режиму санкцій проти КНДР без належних механізмів контролю за їх виконанням на морі та на суходолі - особливо на ділянці кордону з Росією - це марне витрачання часу й паперу

Depo.Світ
12 вересня 2017 20:00
ФОТО: depo.ua

Якось так склалося, що два інформприводи стосовно КНДР з'явились практично одночасно.

Першим із них стала резолюція про введення нових санкцій проти КНДР, яку Рада безпеки ООН прийняла одноголосно. Згідно з цією вельми жорсткою резолюцією, було введено обмеження на поставки до Північної Кореї нафтопродуктів. Було встановлено ліміт на поставки сирої нафти - обсяги не повинні перевищувати показники за минулі 12 місяців. Крім того, КНДР позбавили права купувати конденсати і газоконденсатні рідини, а також можливості продавати текстильну продукцію. Ціль санкцій - ускладнити роботу північно-корейської важкої промисловості (залежної від імпортованої нафти), і, обмежуючи експорт цієї країни, скоротити валютні резерви КНДР, які Пхеньян витрачає на закупівлю ракетних матеріалів та технологій за кордоном. Закуповувати їх КНДР, звичайно, теж не має права - але порушувати санкції з великим валютним рахунком далеко простіше, ніж без нього.

Водночас The Washington Post оприлюднила схему обходу міжнародних санкцій, практиковану Кім Чен Ином. Зокрема, за даними видання, сінгапурська компанія Velmur Management Ltd, створена росіянином, купила дизельне пальне на сім мільйонів доларів у російської "Незалежної нафтогазової компанії", а гроші на оплату покупки перерахувала КНДР. Танкери відправлялися з Владивостока і йшли в північно-корейський порт Наджин. Інформацію стосовно контрабанди видання отримало з судового позову, поданого Мінфіном США.

Зважаючи на той факт, що власником "Незалежної нафтогазової компанії" є Едуард Худайнатов, колишній перший віце-президент "Роснєфті", сумніватись у тому, що "дизельний контрабас" ганяли з Владивостоку до Наджина з відома і схвалення Кремля, якось не доводиться.

Іще один прецікавий факт оприлюднила нещодавно федеральна митна служба Росії. Він полягає в тому, що товарообіг між країнами у другому кварталі 2017 року зріс на 62% порівняно з аналогічним періодом року минулого.

З подібних фактів спливає простий висновок. Санкції - санкціями, а Москва робить все можливе для того, щоби втримати Пхеньян на плаву. Більше того - стримані, але дедалі частіші заяви південнокорейської, а в останні дні - і британської розвідки стосовно того, що ракетні технології, ракетні двигуни, а можливо - і цілі ракети КНДР отримує або з Росії, або з Ірану, потроху переростають в експертних колах у впевненість.

За таких умов можна вводити які завгодно суворі санкції проти Пхеньяну. Можна заборонити будь-яку торгівлю і поставки всього, що бодай віддалено нагадує зброю - із кухоними ножами включно. Але без реального контролю того, що везуть до КНДР російські транспортні кораблі і танкери - як і того, що котиться туди залізницею з півночі - говорити про будь-який ефект від санкційного тиску на режим Кім Чен Ина, насправді, якось не випадає. Тому озброєну місію ООН, насправді, чекає не тільки Донбас, але й кордон між Росією та КНДР. Як чекають на повноцінну морську блокаду задля практичного виконання накладених санкцій і береги КНДР. Інша річ, що за таке рішення Радбез не проголосує. Бо трапиться як мінімум одне вето. Яке накладе, здається, не Китай.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ