Коли росіянам доведеться тікати з Ірану

Путін спробував діяти в Ірані, як в частині "руського міра", що неминуче призведе до реакції різкого відторгнення. І, заодно, дискредитує його іранського протеже

Журналіст відділу «Світ»
Коли росіянам доведеться тікати з Ірану…

Іран у свідомості українців – і далеко не тільки українців – за останні роки став здаватися стовідсотково надійним союзником Росії. Як відчуження від Заходу, так і спільні інтереси в багатьох регіонах світу – Сирії, Афганістані, Перській затоці, на перший погляд міцно цементують цей союз. Який, до слова, жодним чином не порушили спроби екс-президента США Барака Обами вивести Іран з-під санкцій і реінтегрувати його в світову спільноту.

Але недалекоглядна політика, яка зводиться до бажання демонстративно домінувати над власними союзниками, перетворюючи їх на васалів, може зіграти з Кремлем злий жарт, відштовхнувши від Москви навіть Тегеран.

Перші тріщини в стосунках між країнами з'явились вже достатньо давно. В якості прикладу можна навести історію з іранською базою для російських бомбардувальників, звідкіля ті мали бомбити "сирійських терористів" (в число яких чомусь зазвичай попадали сили ліберальної опозиції). В серпні минулого року Іран дозволив проведення польотів Ту-22 зі своєї території. Але в Москві з цього приводу здійняли такий пропагандистський галас з рефреном "#Тегераннаш", що президент Ірану Рухані був вимушений згадати про законодавство, яке забороняє розміщення іноземних військ на іранській території, і впродовж трьох діб виставити росіян за кордони країни.

Але все це виглядає дрібним непорозумінням на тлі останніх подій в Тегерані, де, схоже, вже не вдають, що в стосунках між країнами все гаразд.

Зокрема, перед російським посольством в Тегерані почали періодично відбуватися демонстрації, в яких беруть участь розгнівані бородаті молоді чоловіки. Які кричать, що посольство - "шпигунське гніздо". За словами журналістів норвезької Dagbladet, які описували ці демонстрації, все сильно нагадує 1979 рік, коли студенти в іранській столиці протестували перед будівлею тодішнього американського "шпигунського гнізда".

Іран – не США і не Німеччина. Просто взяти й прийти до іноземного посольства з будь-якими політичними лозунгами, там, скажемо м'яко, непросто. А уникнути після того арешту та репресій – іще складніше. І той факт, що учасників демонстрацій ніхто не затримував, очевидно натякає на те, що вони якщо й не організовані, то, як мінімум, санкціоновані чинною іранською владою.

Що теж не виглядає надто дивно. Причина полягає в тому, що19 травня в Ірані пройдуть президентські вибори. А Росія останнім часом взялась активно впливати на хід передвиборних перегонів в Ірані, підтримуючи тамтешнього консерватора і прихильника антизахідного та антиліберального курсу Ібрахіма Раісі. Який, до слова, є конкурентом Хасана Роухані, чинного президента країни.

Два тижні тому Володимир Путін направив Рустама Мінніханова, президента республіки Татарстан, в священне для мусульман-шиїтів місто Махшад в Ірані. Де Мінніханов, що приїхав на чолі великого каравану – пардон, делегації з більш ніж 60 осіб, зустрівся не з президентом, а з Ібрахімом Раісі.

Це, цілком сподівано, не сподобалось ні чинному президенту країни Хасану Роухані, ні навіть фундаменталістам, голоси яких поділені між Раісі та третім потенційно прохідним кандидатом, Мохаммедом-Багером Галібафом, який є мером Тегерану, і екс-командувачем Революційної гвардії і іранської поліції. Схоже, саме тому учасників протестів під російським посольством не чіпали ні гвардійці, ні поліцейські.

І тепер цілком логічним виглядає наступний сценарій. Якщо вибори виграє знову Роухані чи Галібаф, їхні почуття до Путіна будуть більш ніж стримаі через очевидні причини. А якщо виграє Раісі – то після виборів він потрапить в класичну "пастку Трампа". Намагаючись довести, що він не є агентом впливу Кремля, Ібрахім Раісі буде вимушений вести дуже обачну політику стосовно Москви – щоби не натрапити на звинувачення у зраді інтересів Ірану.

Бо хоч в Ірані немає, як у США, вільної преси, незалежних прокурорів чи Конгресу, щоб псувати життя президентам з сумнівними плямами на передвиборній кампанії, там є вкрай впливове духовенство, яке однозначно не збирається перетворювати власну країну на безальтернативного сателіта Кремля. І вплинути на президента релігійні лідери Ірану можуть не згірш американськиз сенаторів.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme