Як Кім Чен Ин переміг Трампа

Ніхто не збирається всерйоз воювати з ядерною Північною Кореєю, а санкції проти Пхеньяну, демонстративно саботовані Росією, не діють

Журналіст відділу «Світ»
Як Кім Чен Ин переміг Трампа…

Велике й демонстративне братання між двома розділеними Кореями, продемонстроване під час Олімпійських ігор, вступило в нову фазу.

У неділю, після годинної зустрічі між президентом Південної Кореї Мун Чжен Іном та очільником північнокорейської олімпійської делегації, а також екс-начальником Національного розвідувального бюро, генералом Кім Йонг Чолом, у Сеулі заявили, що Пхеньян "готовий до переговорів" зі Сполученими Штатами.

А вже сьогодні сам президент Мун Чже Ін закликав США "знизити планку для діалогу з Північною Кореєю". Особливо симптоматичним виглядає той факт, що заяву було зроблено під час зустрічі з віце-прем'єром Держради КНР Лю Яньдуном в Сеулі.

Все це, в сумі, каже нам про два моменти. Перший із них полягає в тому, що в Сеулі вже не сприймають військовий союз із Вашингтоном — принаймні, із Вашингтоном в його теперішньому вигляді — як панацею. І у формуванні безпекової ситуації в регіоні воліють за будь-яких умов здійснити деескалацію стосунків з Пхеньяном — і опертись на авторитет Пекіну.

Таким чином, протистояння між США та Північною Кореєю дійшло до тієї фази, за якої Сеул виступає адвокатом Пхеньяна перед Вашингтоном.

І якщо Трамп не хотів починати військову операцію проти КНДР тоді, коли Південна Корея проти неї наче й не заперечувала — хоча й виразно побоювалася, то зараз не почне й поготів. Що і слід було досягнути Пхеньяну.

Більше того, можливість розпочати бодай декларативний переговорний процес з КНДР — це велика спокуса для Вашингтону. Хоча б тому, що санкційна політика, яку зараз веде Білий дім проти Пхеньяну, можливо, дасть результати. Але за багато років. А зовнішньополітичні перемоги президенту США Дональду Трампу — на тлі подій на Донбасі та в Сирії — потрібні вже зараз. І початок переговорів міг би стати хай формальним, але успіхом.

Звичайно, Держдеп США неодноразово публічно заявляв, що кінцевою ціллю будь-яких переговорів з Пхеньяном може бути тільки денуклеаризація півострова. А керівництво КНДР так само неодноразово заявляло, що збереження ядерної зброї — поза обговоренням.

Але початок переговорного процесу, хай і приреченого на відсутність результату, формально вважається кращою ситуацією, між маневри авіаносних груп чи часті випробування міжконтинентальних ракет. Більше того, демонстративна відмова говорити з Пхеньяном поставить Білий дім в не дуже зручну позицію якщо й не "агресора", то, принаймні, "неконструктивного учасника" конфлікту.

Втім, як би не склалась доля переговорів між США та КНДР, діалог між двома Кореями розпочався — і, вочевидь, набере сили. А незгода на ворожі дії проти Пхеньяну з боку Сеулу фактично заблокує можливість військового вирішення конфлікту між США та КНДР — навіть попри жорстку позицію Японії, де не надто вірять в "олімпійську дипломатію" Кім Чен Ина.

Інша річ, що навіть частковий демонтаж "залізної завіси" між двома державами може становити для Кім Чен Ина більшу небезпеку, ніж військові погрози США чи американські санкції.

Оскільки північні корейці, особливо ті з них, що встигли відвідати "демократичний" Китай, і, ймовірно, зможуть відправитись "на заробітки" у Південну Корею, можуть стати причиною демонтажу одного з найжорстокіших диктаторських режимів планети. Не йдеться про якусь революційну протидію — йдеться про притік нових ідей, а також нових уявлень про стандарти людського життя.

І як СРСР свого часу зруйнували не американські ядерні ракети і не полум'яні революціонери, а західна мас-культура, прагнення до західних стандартів життя і деградація керівної системи — так само може трапитись і з північно-корейським режимом, який спробує "зафіксувати" свою геополітичну перемогу, бодай частково помирившись із сусідами.

Фото EPA

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme