Відкупитися від постраждалих: Чому Китай виділяє $2 млн для країн, вражених коронавірусом

Сакраментальне питання "хто винен" у зв'язку з пандемією коронавірусу у світі звучить дедалі частіше. І якщо до звинувачень на адресу Китаю, які періодично висловлює чинний президент США Дональд Трамп всі, напевно, вже якось ніби звикли, то спільна позиція майже сотні держав, які виступили напередодні засідання Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у Женеві, з вимогою провести незалежне міжнародне розслідування походження коронавірусу – це радикально новий рівень дискусії. Яка, непомітно для китайського керівництва, перейшла з фази "Пекін проти Вашингтону" у фазу "Пекін проти решти світу".

Звичайно, резолюцію, початково розроблену Австралією, помітно пом'якшили і йдеться в ній тільки про "неупереджене, незалежне та всебічне розслідування" причин пандемії, без згадки конкретно про Китай. Так було зроблено, щоб максимізувати кількість країн-підписантів. Але від пом'якшення формулювань суть не змінилася – світ хоче дізнатися, хто винен у появі й стрімкому розповсюдженні нової хвороби.

Відчуваючи стрімке наближення дипломатичної катастрофи, очільник КНР Сі Цзіньпін на асамблеї ВООЗ розповів про те, як китайська влада "відкрито і своєчасно" поінформувала світ про ситуацію з коронавірусом COVID-19, поділилася геномом вірусу, методикою заходів стримування та лікування, тощо. Товариш Сі додав, що Китай "протягом двох років направить два мільярди доларів на боротьбу з COVID-19, а також на соціально-економічний розвиток вражених вірусом країн, особливо країн, що розвиваються".

Більше того, він навіть заявив, що "Китай згоден на неупереджений об'єктивний міжнародний розгляд того, якою була реакція на вірус". Але колись згодом, після перемоги над пандемією.

Фінальна теза китайського керівника – це, схоже, і є останній бастіон його оборони. В разі, якщо буде виявлено порушення і приховування інформації Пекіном, Сі Цзиньпін, скоріше за все, визнає провину місцевої влади в Ухані.

У такий спосіб Китай, з одного боку, продемонстрував просто-таки "батьківську турботу" за долю світу та найбідніших держав. А з іншого – Пекін зовсім не поспішає визнавати свою провину за пандемію. Хоча б тому, що у випадку, якщо ця провина таки буде доведена, мова йтиме не про "два мільярди допомоги", а про реституції – чи як там будуть названі згідно з нормами міжнародного права фінансові вимоги до Китаю. Розмір яких, якщо зважити на трильйонні збитки світової економіки, може бути практично довільним.

І за звичайних умов подібний підхід цілком міг би спрацювати. Було б створено міжнародну комісію – за активної участі ВООЗ, посадовці якої самі, з очевидних причин, зацікавлені визнати відсутність провини з боку Китаю і яка б, звичайно, знайшла певні порушення – знову-таки, здебільшого з боку влади Уханю. Але переконливо довела б, що центральне керівництво КНР спочатку не знало всіх фактів, а коли довідалося – почало негайну й адекватну протидію епідемії. Саме до подібної офіційної версії, схоже, готує світ Чжун Наньшань, який в інтерв'ю CNNіже заявив, що влада Уханю "тижнями" дезінформувала Пекін як стосовно розмаху епідемії, так і стосовно можливості передачі вірусу від людини до людини.

Але з пандемією COVID-19 Пекіну насправді дуже не поталанило. Оскільки тільки в невеликій частині країн, що зазнали удару пандемії, місцева влада зуміла впоратися з пандемією належним чином. Натомість скрізь, де до роботи влади в громадян можуть виникнути вкрай неприємні запитання, правлячі партії зацікавлені в тому, щоби перевести суспільний дискурс на інші рейки - на обговорення провини Китаю.

Цим шляхом охоче підуть як Трамп, так і Путін, як Макрон, так і аятола Хаменеї. Сюжети про розслідування і його перипетії, про звинувачення слідчих і виправдання китайських посадовців, про ймовірну відповідальність КНР за сотні тисяч смертей – все це рано чи пізно опиниться в ефірі. І затримається там надовго, оскільки подібний інформаційний шум стане надійним захистом для інших бюрократій світу. Навіть тих, які в бою з коронавірусом показали себе гірше, ніж Пекін. За таких умов "малої кров'ю" уханських чиновників Сі Цзиньпіну навряд чи вдасться відмити свою репутацію.