Киргизстан обрав нового президента: Куди заведе країну "лідер простих людей"

Новообраний лідер країни матиме розширені повноваження, адже одночасно з президентськими виборами у країні відбувся референдум про реформу Конституції, що збільшує можливості президента за рахунок парламенту. Такі зміни підтримали понад 80% виборців. 

При цьому, на думку експертів, президентські вибори важко назвати законними, адже відбулися вони надто стрімко, з порушенням визначених термінів. 

Жапарову 52 роки і свій політичний шлях від почав 15 років тому як депутат Тюпського району, а згодом швидко доріс до радника президента.  Жапаров очолив агенцію із запобігання корупції, але згодом опинився в опозиції. 

Заявити ж про амбіції очільника держави йому вдалося минулого жовтня, коли під час політичних акцій політика звільнили з в'язниці (у 2018-му його засудили на 11 років начебто за захоплення заручників). Після парламентських виборів п'ять опозиційних партій організували масштабні протести, адже, за підрахунками жодна з них не подолала прохідний бар'єр. Вийшовши з тюрми, Жапаров ледь не зразу вмостився у прем'єрське крісло країни. А згодом, після відставки тодішнього президента Сооронбая Жеенбекова,  почав виконувати ще й його обов'язки.  На численні запитання про настільки стрімкий зліт Жапаров зазвичай відповідає, що до керування державою йшов з 2005-го, до того ж "не просто так сидів у тюрмі, а через соцмережі працював з народом". 

Втім, на момент звільнення Жапаров не був системним опозиціонером, радше – популістом з національним ухилом. 

Напевно, найяскравішим моментом його попередньої політичної біографії була участь в протестах проти відмови колишньої влади націоналізувати найбільше родовище золота в країні - "Кумтор", передане у розробку канадській компанії.

Тоді Жапаров заробляв політичні бали, публічно заявляючи, що "кожен киргиз буде мільйонером, якщо природні ресурси віддадуть в руки народу". Серед інших пунктів політичної програми політика, окрім націоналізації приватизованих чи переданих в оренду родовищ та заводів, значиться ще й повернення смертної кари і боротьба з олігархами.

Простіше кажучи, мова йде про традиційний коктейль правого популізму, який зараз у моді від Вашингтона до Бішкека. Тільки, на відміну від західних правих, Жапаров схильний наголошувати на ключовій ролі держави в економіці та необхідності жорстко регулювати ринкові процеси.

Така позиція на певному етапі викликає симпатію значної частини електорату, не надто обізнаної з особливостями функціонування сучасної економіки. Розчарування прийде потім, коли стане зрозуміло, що без західного капіталу видобувна галузь якось не дуже добре розвивається. І навіть якщо й приносить мільйони — то не всім киргизам, а тільки деяким.

Натомість Жапаров не приховує симпатій до Кремля, зокрема наголосив, що "Росія залишається головним союзником" його країни. 

До цього слід додати той факт, що Жапарова підозрюють у зв'язках з лідерами киргизьких організованих злочинних угруповань. Сам Жапаров подібні стосунки, звичайно, спростовує. Але той факт, що на акції його конкурентів — як прихильників експрезидента Алмазбека Атамбаєва, так і на учасників мирної ходи "Проти організованих злочинних угруповань при владі" — були здійснені масовані атаки "тітушок" з використанням холодної зброї та каміння, натякає на протилежну ситуацію.