Кінець лівих популістів: Чим ситуація в Греції небезпечна для України

Повернення до влади грецьких консерваторів не призведе до ослаблення певного впливу Москви на Афіни. Але економічна реальність у Греції така, що на геополітичні авантюри нове керівництво країни, скоріше за все, не наважиться

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Кінець лівих популістів: Чим ситуація в…

Позачергові парламентські вибори в Греції призвели до зміни влади. За підсумками обробки понад 90% бюлетенів опозиційна партія "Нова демократія" отримує 39,78% голосів, в той час як правляча ліва коаліція "СІРІЗА" - лише 31,56%.

Відрив виглядає невеликим, але специфіка грецького виборчого законодавства така, що переможець виборів отримує додатково 50 місць в парламенті, що складається з 300 депутатів - відповідно, "новодемократи" матимуть біля 170 мандатів і всі шанси на абсолютну більшість та можливість формувати уряд.

Це відчувають і в правлячій партії - скріпивши серце, чинний прем'єр-міністр країни Алексіс Ціпрас, який представляє "СІРІЗА", вже подзвонив лідеру "Нової демократії" Кіріакосу Міцотакісу і привітав його з перемогою.

Таким чином, Греція продемонструвала, що навіть отримавши абсолютних лівих популістів із легким марксистським ухилом - більше того, обравши їх керувати країною два рази поспіль - можна цивілізовано й коректно повернутись до кихось більш традиційних форм управління країною. Все-таки дві з половиною тисячі років від першого демократичного уряду в Афінах багато чому навчили країну і громадян.

При тому Ципрас, як не дивно, віддає наступникам країну у достатньо пристойному стані. Грецька економіка хоч і повільно - на 2% у рік - але зростає. Боргова криза, яка призвела до технічного дефолту чотири роки тому, фактично подолана. Та й сам Ципрас добровільно пішов на ризиковані позачергові вибори після того, як його партія програла правим консерваторам із "Нової демокраї" на виборах до Європарламенту - хоча міг би спокійно досидіти до вересня, коли мали пройти чергові парламентські вибори.

Натомість нова грецька влада, насправді є не так щоби надто й новою. Кіріакос Міцотакіс є сином колишнього грецького прем'єра Константіноса Міцотакіса. Його сестра, Дора Бакоянніс, була мером Афін, а згодом - міністром закордонних справ.

І ця потужна політична династія традиційно виступала за зміцнення стосунків з Росією. І Міцотакіс в кінці лютого, коли стало зрозуміло, що його шанси на політичний Олімп є достатньо високими, їздив до Росії на сеанс душевного спілкування з представниками путінської адміністрації. Де багато говорив про потребу зміцнювати економічну співпрацю - зокрема, продовжити "Турецький потік" до Греції.

Втім свого часу і Ципрас їздив в абсолютно аналогічне турне до Москви. І звертався до Росії з пропозицією вкласти трохи грошей у грецьку економіку. Втім, коли стало зрозуміло, що грошей для фінансової підтримки Афін у Путіна немає, Ципарс так само легко погодився на умови західних кредиторів - і врегулював суперечку між Грецією та Македонією, відкривши останній дорогу до інтеграції у НАТО. Що стало одним з найсильніших ударів по російських інтересах на Балканах впродовж останніх двох десятків років.

Тому частково проросійська риторика нового грецького уряду, звичайно, може неприємно вразити українців. А можливі дії Афін, спрямовані на протидію інтеграції Македонії в структури колективної безпеки, на які натякав свого часу націоналіст Міцотакіс, можуть ускладнити існування європейським дипломатам.

Але економіст за освітою, який виграв вибори на хвилі обіцянок скоротити безробіття та пришвидшити ріст економіки, Міцотакіс твердо розуміє, що надмірні геополітичні загравання з не надто платоспроможною Росією наразі не в його інтересах. Тому заяви про дружбу і співпрацю, скоріше за все, так і залишаться приємною для кремлівських вух риторикою, у якій греки традиційно були майстрами.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme