Кінець "хайпу Трампа": Чому члени G7 нагадали, що Путін їм не потрібен

Як і передбачав Depo.ua, блискуча ідея господаря Білого дому взяти і просто повернути Росію до складу G7, рішучої підтримки серед членів організації якось не здобула.

Спочатку про неї висловились Ангела Меркель та Борис Джонсон, які, попри складні, щоб не сказати – безнадійні переговори стосовно Брекзіту, знайшли-таки хвилинку, щоби на спільній прес-конференції згадати і про ініціативу свого американського колеги.

Зокрема, Меркель нагадала, що Росія була виключена з G8 через конфлікт з Україною, який ніби як не припинився. І говорити про якесь повернення, на думку фрау канцлерін, стане можливим хоча б після виконання Мінських домовленостей. "Якщо ми доб'ємося успіхів (у реалізації Мінських угод – ред.), то, звичайно, у нас буде інша ситуація", - зазначила Меркель. На всяк випадок додавши, що на даний момент ситуація у сфері безпеки "змінилася незначно".

Джонсон цілком із нею погодився, зі стриманим англійським гумором зазначивши, що "аргументи на користь повернення Росії в G7 ще тільки належить знайти". І не пропустив нагоди пригадати Росії про "солсберецьких туристів", застосування хімічної зброї не тільки в Британії, але й у інших кутках планети, військові провокації Кремля і масу інших неприємних для Володимира Путіна речей.

Послухавши цей дует, французький президент, який спочатку ставився до пропозиції Трампа ніби як зі стриманим інтересом, раптом злякався, що його неправильно зрозуміли. І буквально за декілька годин повідомив журналістам, що "повернення Росії без будь-яких умов до G7 було б рівнозначним визнанню слабкості "сімки".

Проросійськи орієнтовані політики Італії, можливо, і мають іншу думку стосовно ймовірного повернення Росії до престижного клубу, але наразі тримають її при собі. Оскільки прем’єр-міністр країни Джузеппе Конте вже третій день як у відставці, а позиція чинного президента Італії, який тимчасово виконує обов’язки глави держави, з цього питання невідома. Якщо зважити на той факт, що "5 зірок" після сварки з екс-союзниками збираються блокуватися із Демократичною партією Італії, де градус любові до Володимира Путіна помітно нижчий, ніж у попередньої владної коаліції, не факт, що позиція італійської влади в цьому питанні не зміниться. В будь-якому випадку, Риму в розпал політичної кризи не до адвокації інтересів Росії.

Якщо ж вести мову про Канаду та Японію, то жодну з цих країн складно запідозрити в готовності простягнути Кремлю руку допомоги. Принаймні, до того моменту, коли в Москві не вирішать розплатитись із Токіо за допомогу Курильськими островами.

Таким чином, ентузіастів, готових вголос підтримати ідею повернути Росію в G7, якщо не рахувати ескапади Дональда Трампа, не спостерігається геть-зовсім.

За таких умов заява українського президента про те, що пустити Кремль до "Великої сімки" стане можливим тільки після "повернення окупованого Криму, припинення бойових дій на Донбасі і звільнення понад 100 політичних в'язнів і українських моряків, яких утримує Кремль" виглядає хоч і трохи перебільшеною, але, загалом, правдоподібною. Якщо, звичайно, заплющити очі на той факт, що Україна ніби як не є членом цього престижного політико-економічного клубу, і думка Києва, в даному випадку, є не більше ніж, скажемо м’яко, приватною.

На цьому місці можна було б потішитися черговою перемогою здорового глузду над несподіваними ідеями президента США. Єдине, що цьому заважає – факт, що поважна і впливова колись міжнародна організація стараннями Дональда Трампа перетворюється, впродовж останніх трьох років, на подобу телешоу. Учасники якого сваряться, миряться, знову сваряться, але навіть підписати фінальний документ зі своїх зустрічей вже другий рік поспіль не можуть.