Кінець епопеї: Чому Ленін зрадив Ассанжа

Безславний кінець добровільного усамітнення Ассанжа в еквадорському посольстві, можливо, став результатом інтриг еквадорських еліт

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Кінець епопеї: Чому Ленін зрадив Ассанжа…

Десятилітня епопея Джуліана Ассанжа сьогодні, схоже, добігла кінця. Після трьох років у "бігах", і семи років героїчного сидіння в еквадорському посольстві колишній журналіст-розслідувач та інтернет-активіст має вкрай високі шанси опинитись в руках американської Феміди. Його звинувачують у змові з інформатором WikiLeaks Челсі Меннінг з метою крадіжки і публікації секретних урядових документів США. Ассанжу загрожує п'ять років ув'язнення. Якщо вдуматись, п'ять років тюрми - це, ймовірно, навіть легше, ніж сім років добровільного ув'язнення у стінах еквадорського посольства. Хоча це, звичайно, вже справа смаку.

Причини арешту Ассанжа - загальновідомі. Президент Еквадору Ленін Морено особисто написав ціле відозвернення про те, чому Ассандж більше не може ховатись в еквадорському посольстві. "Агресивна поведінка Ассанжа, ворожі і загрозливі заяви з боку дружніх йому організацій на адресу Еквадору і особливо порушення міжнародних договорів привели до ситуації, коли надання притулку Ассанжу неприйнятне і неможливе", - заявив Морено.

Після чого Ассанжа позбавили як еквадорського громадянства, так і права на притулок. В посольство зайшли британські поліцейські, винесли звідти Ассанжа, і за лічені години він постав перед судом, де вирішується питання про його екстрадицію. За дивовижного збігу обставин, на суді вже були присутні співробітники уряду США і юристи, що представляють інтереси США.

Якщо зважити на той факт, що британська судова влада була раніше готова видати Ассанжа Швеції, то шансів на те, що королівське правосуддя раптом відмовить Вашингтону, насправді мізерні.

Маша Захарова оперативно написала в своєму Facebook, що "рука демократії "стискає горло свободі". Колишній співробітник американських спецслужб Едвард Сноуден, який отримав притулок у Росії, назвав випадок з Ассанжем "чорним моментом для світової преси". Кінець історії.

Чому так трапилося? Адже Ассанж починав як справді незалежний і талановитий журналіст-розслідувач, здатний "підірвати" світові ЗМІ сенсаційним матеріалами? Чому зараз, коли посадовці США готуються його "прийняти" в британських колег, на його захист виступають здебільшого фріки?

Звичайно, безпосередньо рішення про його позбавлення громадянства, кажуть, стало результатом сварки між чинним президентом Екевадору Леніном Морено та його попередником, Рафаелем Корреа. Останній, власне, і дав Ассанжу притулок, стверджуючи, в такий спосіб, міжнародну значимість Еквадору (чи так йому тоді здавалося). Натомість Морено, який від початку не вважав цей проект надто успішним, після якоїсь чергової сварки з Корреа - з Ассанжем не пов'язаної - прийняв рішення позбутися цього "політичного спадку". 

Втім, еквадорська політика - це справа еквадорців. Цікавіше інше. Ассандж, який свого часу дійсно був майже що "іконою стилю" для багатьох ліберальних діячів і видань, раптом став широкій публіці нецікавий. І причина того - одна-єдине розслідування в New York Times. Про те, що від викриттів Ассанжа чомусь завше виграє Росія, і завше страждає Захід. Ця проста істина - ну, і можливо ще факт російської гостинності стосовно іншого "героя-правдолюба", Едварда Сноудена - поставили крапку на авторитеті Ассанжа.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme