Кінець "м'якої політики" щодо Росії: Що стоїть за заявою наступника Тіллерсона

Директор ЦРУ Майк Помпео, якого президент США Дональд Трамп висунув на посаду очільника американської дипломатії, постане перед конгресменами, які мають затвердити його кандидатуру, тільки сьогодні — при тому пізно ввечері. Але текст його виступу був розповсюджений Білим домом іще за добу до самої події.

Помпео, який має репутацію "яструба" і прихильника жорсткої лінії", виступив у звичному для себе репертуарі. "Росія продовжує діяти агресивно, у чому їй сприяють багато років м'якої політики щодо цієї агресії. З цим тепер покінчено", - констатував Майк Помпео. Зазначивши при тому, що "Росія по праву названа загрозою нашій країні в стратегії національної безпеки президента Трампа".

Сказане, вочевидь, сподобається конгресменам — на що явно розраховує чинний президент США. Бо Майк Помпео дуже потрібен Дональдові Трампу на посаді держсекретаря із цілого ряду причин.

По-перше, між ними існують хороші особисті стосунки і є спільне бачення багатьох зовнішньополітичних проблем — на кшталт іранської ядерної програми чи політики стосовно КНДР та Росії. В той час як із Тіллерсоном за рік роботи Трамп розсварився вщент.

По-друге, зараз Трампу потрібен у кріслі держсекретаря політик, який користується повагою і підтримкою Конгресу. Як для того, щоб бути там затвердженим на посаду — так і для того, щоби підтримати авторитет президента, по якому методично б'є розслідування спецпрокурора Мюллера. При тому, з очевидних причин, той політик повинен мати явно антиросійські погляди. Всім цим критеріям Майк Помпео відповідає. Про що каже, наприклад, той факт, що під час голосування за його кандидатуру на посаду очільника ЦРУ за нього віддали свої голоси не тільки практично всі республіканці, але й помітна частина демократів. Тому цілком можливо, що й сьогоднішнє голосування пройде без жодних серйозних ускладнень. Хоча кілька достатньо слизьких моментів — на кшталт тісних зв'язків з китайськими бізнесовими колами, зокрема, з державним нафтовим гігантом Sinopec, у його біографії все-таки наявні.

Цікавішим є питання про те, наскільки Майку Помпео вдасться реалізувати обіцяну жорстку лінію. Тут все не так однозначно. Оскільки істотного дипломатичного досвіду у Майка Помпео (втім, як і в його попередника) немає. За його плечами — служба в бронетанкових військах і нафтовий бізнес, юридична практика і робота у ЦРУ. Власне, останній факт дає певну надію — маючи за службовим обов'язком певні зв'язки серед професійних дипломатів, ймовірно, Помпео зможе налагодити роботу Держдепартаменту США краще, ніж Тіллерсон, який прийшов у відомство сам-один.

Проти Майка Помпео на новій посаді гратиме також і рішення Дональда Трампа про фактичне скорочення фінансування як дипломатичної служби, так і багатьох програм міжнародної співпраці.

Натомість на його користь гратимуть хороші стосунки з чинним президентом США. З яким, наразі, в Майка Помпео є лише одне відоме широкій публіці розходження — попри президентський лозунг "Спочатку Америка", Помпео є прихильником доктрини, згідно з якою Америка повинна й надалі виконувати роль "глобального захисника демократії".

"Якщо ми не будемо вести до демократії, процвітання та прав людини у всьому світі, хто буде?" - написав Помпео у своїй промові. "Жодна інша нація не наділена такою ж сумішшю влади та принципів". Залишається подивитись, як цей голосний девіз Майку Помпео вдасться реалізувати на практиці.

Фото: EPA