Кінець Коробова: Чому так часто гинуть шпигуни Путіна

Смерть керівника головного управління російського Генштабу (колишнього ГРУ) Ігоря Коробова, який зумів покерувати військовою розвідкою всього два роки, скоріше за все, стане об'єктом чисельних конспірологічних теорій. Цьому сприяє вся сумбурна новітня історія цього відомства.

У 2016 році попередній керівник ГУ Ігор Сергун помирає ніби як від серцевого нападу, і нібито 3-го січня у Росії. А потім з'ясовується, що ніби й не 3-го, а 1-го, і ніби не в Росії, а в Лівані, а щодо серцевого нападу достовірна інформація також відсутня.

І от - минає два роки, і російські військові розвідники, після цілого каскаду карколомних невдач та провалів, дружно ховають свого наступного керівника. Як тут не пошукати причин несподіваної смерті після "важкої і тривалої хвороби"?

Втім, смерть ця не була для російських посадовців зовсім вже несподіваною. За чутками, генерал-полковник, який і до того не відзначався надто міцним здоров'ям, остаточно зліг після того, як місяць тому Володимир Путін влаштував керівникові військової розвідки масштабний рознос за "видатні досягнення" у роботі його відомства. Десь у кінці жовтня буцімто було проведено таємну нараду, де Коробову сказали багато неприємних слів по "ідіотів-виконавців", "глибоку некомпетентність" та "злочинну недбалість". Після чого генерал за декілька годин зліг - та так більше й не піднявся, зустрівши кончину швидше як функціонер КПРС, а не як бравий шпигун.

Втім, подробиці цих подій за фасад російського військового відомства не вийшли - там розповіли про "світлу пам'ять про прекрасну людину, вірного сина Росії" і підкреслили, що діяльність генерал-полковника Коробова в якості керівника російської військової розвідки відзначена державними нагородами і вищим ступенем відзнаки - звання героя Росії.

Отримав Коробов й інші "нагороди й відзнаки" - з грудня 2016 року Коробов перебував під персональними санкціями США, введеними за втручання у вибори президента США. У Великій Британії очільника ГУ звинувачували в причетності до отруєння Сергія Скрипаля та його доньки.

Окрім того, ГУ та його керівника звинувачували в проведенні кібератак проти слідчих, які розслідують справу про збитий малайзійський "Боїнг" на Донбасі. А також у спробах проникнення в кібермережі Організації по забороні хімічної зброї, Всесвітнього антидопінгового агентства, і багатьох інших міжнародних організацій та установ.

Чому в керівників російського шпигунського відомства останнім часом таке непросте - а зазвичай іще й коротке життя? Відповідь, здається, очевидна. Російський президент перетворив ГУ із питомо розвідувального органу, який якось там здійснює свою пряму статутну діяльність у Сирії, і протизаконну і позастатутну - на Донбасі, на якусь диверсійну бригаду із незрозумілими повноваженнями. Суть існування якої зводиться до виконання забаганок "незмінного президента" - якими би божевільними й внутрішньо суперечливими вони б не були. Отруєння Скрипаля мало стати показовою стратою і попередженням для всіх перебіжчиків. Тому екс-полковник отримав не ножове поранення десь біля бару, яке б ніхто не став надто старанно розслідувати, і не порцію речовин, які б спровокували серцевий напад - він був демонстративно знищений. А потім Володимир Володимирович злився, що позасудову демонстративну страту розслідували, і виконавців - вирахували. Аналогічним ідіотизмом, фактично, виглядають зусилля "російських хакерів" у протистоянні з країною, яка є беззаперечним флагманом в ІТ і найближче стоїть до можливості контролювати інтернет.

І от сьогодні після "професійного розвідника" Сергуна, і "авіатора" Коробова (який дійсно довший час служив в авіації ППО), ГУ перейшло під командування віце-адмірала Ігоря Костюкова. Наразі він "виконувач обов'язків" - але подання на його провносправне призначення, за чутками з Москви - справа лічених тижнів. Вочевидь, зрозумівши, що просте доведення підлеглих до інфаркту не дозволяє створити "спецслужбу мрії", Володимир Володимирович вирішив спробувати поміняти роди військ на чолі ГУ. Новий претендент, насправді, вже досяг всього, чим прославився його попередник - він також "планував операцію в Сирії", також потрапив у санкційні списки за втручання у американські вибори, і навіть "героя Росії" минулого року отримав. Тепер йому залишилось спробувати прожити хоч зо два-три роки на його новій, непростій роботі.