Кібератака на Іран: Як США веде війну у цифровому просторі

За інформацією Associated Press, деталі атаки були погоджені з президентом США Дональдом Трампом у той самий день, коли він скасував повітряні удари по Ірану. 

Ціллю атак стала "група розвідки" - системи військового командування і контролю, -  пов'язана з Корпусом вартових Ісламської революції (виконавча гілка військової влади у країні - ред.). Саме Корпусу приписують атаки на нафтові танкери в Оманській затоці і збиття безпілотника. 

Атаками керувало Кіберкомандування США. За даними ЗМІ, планувало їх кілька тижнів, а то й місяців.  

Кіберзброю проти Ірану США використовує не вперше. Зокрема, експерти вважають, що держава допомагала розробити комп'ютерний черв Stuxnet, що вразив ядерні центрифуги в Ірані, пише The Verge. А у 2016-му США приписували розробку плану "Нітро Зевс" з руйнування іранської інфраструктури. 

Не Іраном єдиним

Для США бодай часткове переведення конфлікту у кіберпростір - практика не нова. Нагадаємо, що у травні минулого року Кіберкомандування країни стало офіційним десятим бойовим підрозділом США.  А, за неофіційною інформацією, отримало можливість так званих превентивних атак - для попередження нападу з боку інших. Себто, тепер державні хакери можуть виправдати будь-який удар, посилаючись на інформацію про можливу загрозу. 

Хоча, як йдеться у кібервійнах, відповідальність за той чи інший удар залишається не доведеною, вже цього року кібердії призвели до ряду ексцесів в різних країнах.

Зокрема,  минулої весни комп'ютерних ударів зазнала Венесуела - постраждала гідроелектростанція "Гурі", що залишило всю країну без електрики та чотири дні. Оточення Ніколаса Мадуро перевело стрілки на США.  У Трампа, звісно, нічого такого не визнали. 

Кіберконфлікт між США та Росією набирає обертів ледь не щомісяця. Так, нещодавно журналісти The New York Times, посилаючись на джерела в адміністрації Дональда Трампа, оприлюднили інформацію щодо втручання США у енергетичну систему Росії. Мовляв, американці внесли зміни у код ключових російських підприємств, встановивши віруси-трояни і таким чином отримавши доступ до управління ними. Тож у разі потреби зможуть провести масштабну диверсію, і росіяни мають про таке знати.  

Додали, що наразі кібервійна набула неосяжних масштабів, які ще кілька років тому просто не могли уявити. 

Втім, на публікацію у адміністрації президента США відреагували доволі бурхливо, назвавши її "небезпечними фейковими новинами". 

Загроза для нафтогігантів

Що ж до нещодавніх атак, їх спростовують в самому Ірані. 

"Медіа запитують щодо правдивості кібератак проти Ірану. Не було жодної вдалої атаки, хоча вони робили чимало спроб", - написав у Twitter міністр з телекомунікацій країни  Мохаммад-Джавад Азарі Джахромі. 

Правдивість слів чиновника, які можуть бути як констатацією факту, так і бравадою, оцінити важко. І хоча масштаб завданої американцями шкоди лишається нез'ясованим, можна сміливо прогнозувати подальше розгортання кібервійни. Так, за даними джерел Washington Post, Іран вже почав розробляти атаку у відповідь. У Міністерстві національної безпеки США попередили про "нещодавній підйом шкідливої кіберактивності з боку іранських установ, спрямованої на промисловість та державні органи США". До ударів почали готуватися вже минулої суботи.

Від офіційних коментарів американська влада країни утримується. 

"Заради політичної та операційної безпеки ми не обговорюємо кібероперації та їхнє планування", - зазначила спікерка Пентагону Елісса Сміт. 

США теж є через що хвилюватися, адже кіберпортфоліо Ірану - далеко не чистий аркуш. 

Зокрема, саме Іран звинувачують у запуску вірусу Shamoon, який вразив Saudi Aramco - національну нафтову компанію Саудівської Аравії, зіпсувавши понад 30 тис. комп'ютерів. Таку думку озвучили кілька американських високопосадовців, і вона прижилася в експертному середовищі. Хоча в самому Ірані провину не визнали, закликаючи провести міжнародне розслідування і стверджуючи, що переведення стрілок на них - лише один з прийомів американської передвиборчої кампанії. 

Ірану приписують і у нібито поодинокі, але доволі часті диверсії щодо американських промислових об'єктів, починаючи з 2014-го. Наприклад, це можуть бути лише спроби проникнути у системи підприємств енергосектору. І за останній рік, як стверджують американські айтішники, така активність особливо зросла.