Казус Бабича: Як Лукашенко тікає від неприбуткового "братерства" з Росією

Президент Білорусі ще раз продемонстрував, що в якості рівного співрозмовника з правом на дискусію і критику він сприймає тільки Володимира Путіна. А стати "федеральним округом Росії" - це, на думку Лукашенка, найгірше, що може статися з його державою

Перебування Михайла Бабича на посаді посла Росії в Білорусі не обіцяло бути легким і райдужним від самого початку. Дипломата з освітою у вигляді Рязанського військового училища та академії російського Генштабу, якого свого часу "забракувала" Україна, не сильно хотіли бачити і в Білорусі. Справедливо вважаючи, що подібну людину призначають не стільки в якості дипломата — як у якості агента впливу, якщо не "намісника".

Втім, піти на відкритий демарш за зразком Києва Мінськ не наважився, і Бабич свої агремани щасливо отримав, а вірчі грамоти — здав.

Втім, початок його перебування на посаді пройшов відносно тихо — оскільки з осені минулого року головними ньюсмейкерами у російсько-білоруських стосунках були особисто президенти. Величезна кількість безрезультатних зустрічей, після яких обидві сторони говорили про "конструктивні переговори", але не повідомляли жодної конкретики, а заодно обмінювалися їдкими взаємними випадами — все це заповнило інформаційний простір настільки, що діяльності російського посла ніхто особливо й не помічав.

Втім, дійшла черга і до Бабича. Все почалося з того, що 14 березня російський посол дав інтерв'ю "РИА Новости". В ньому Бабич розповів, що Москва підтримує економіку Мінська, захищає Білорусь від "кольорових революцій", і взагалі - "мыжебратья". Бабич навіть підтвердив тезу Лукашенка про "святість суверенітету".

Але серед традиційних для кремлівської офіційної пропаганди конструкцій закралась одна особливість. Бабич відважився із цифрами доводити, що білоруська економіка все ж залежна від російської. І навіть експорт Білорусі до ЄС можливий тільки завдяки тісним економічним зв'язкам з Росією.

Свідомо чи несвідомо, але ці тези прозвучали як спроба "заочної дискусії" з білоруським президентом, який за декілька днів до того на прес-конференції звинувачував Росію в тому, що там творять абсолютно неправдивий образ "білорусів-нахлібників".

І відповідь Білорусі послу не забарилася. Глава управління інформації білоруського МЗС Анатолій Глаз заявив, що Бабич — це не дипломат, а бухгалтер. Який не розуміє, що стосунки між країнами "набагато глибші і всеосяжні, ніж штучний, підтасований набір цифр, за які регулярно хапається російський дипломат". Наговоривши багато інших неприємних для Бабича слів, білоруський посадовець під кінець додав, що за короткий час роботи в Білорусі російський посол "не зрозумів різниці між федеральним округом і незалежною державою". Явно натякаючи на спроби посла вести дискусію з главою сусідньої держави так, ніби той з якихось причин втратив суверенну владу.

Сумніватися в тому, що цю жорстку промову від початку й до кінця задумав, написав і завізував чинний президент Білорусі, було б верхом наївності. А підписав її пан Глаз, а не Олександр Лукашенко, виключно тому, що не царське це діло — відповідати російським холопам.

Бабич спробував відповісти також у лайливому тоні — про те, що посол - це не "ванька-встанька", а "повноважний представник своєї держави", і що "нападки білоруських колег" свідчать про те, що Бабич "все порахував правильно". Втім, лаятись так віртуозно, як Олександр Лукашенко, Бабич все одно не вміє — тому вийшло сухувато й сірувато.

Чим завершиться дипломатичний конфлікт між Мінськом та Москвою? В найближчій перспективі, найімовірніше, що нічим. Або Бабич на якийсь час припинить спроби публічної дискусії з білоруським президентом, або в нього будуть реальні шанси стати персоною нон-ґрата і покинути гостинні білоруські простори назавжди.

Але, загалом, увесь цей інцидент демонструє ключовий мотив у сьогоднішніх стосунках Росії та Білорусі. У Москві все ще вірять, що Мінськ загалом є керованим — і брак економічних стимулів для "братської любові" можна компенсувати жорстким політичним нажимом. Натомість у Мінську приходять до розуміння того, що "братерство" з Росією стає дедалі менш прибутковим бізнесом, від якого, ймовірно, слід потроху позбуватись.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна