Сюрприз для України: Як Катар хоче потіснити Росію та США на газовому ринку

Напередодні нової угоди ОПЕК+, Катар анонсував свій вихід з організації з 1 січня 2019 року. Країна, що пробула в ОПЕК 57 років, стала першою із арабських держав, що вийшла з організації. За словами катарського міністра енергетики Саада Шеріда аль-Каабі, рішення про вихід з ОПЕК є "технічним", і після припинення членства в картелі Катар має намір зосередитися на видобутку природного газу.

З одного боку, такий крок виглядає ніби й логічним: як запаси нафти, так і рівень її видобутку ставлять Катар десь у хвості третього десятку світових виробників. В той час як розвіданих запасів газу в країні — 35 трильйонів кубів (третій показник у світі). При тому газу, який знаходиться в легкодоступних родовищах, які не за полярним колом, як у Росії, і не на дні морському, як в багатьох інших держав — а поруч, під рукою.

З іншого боку, така ситуація виникла не вчора. І більш ніж півстоліття Катар залишався в ОПЕК — що не заважало йому збудувати потужну газовидобувну інфраструктуру, потужності для зрідження та продажу газу.

Тому заява Шеріда аль-Каабі про те, що "геополітика ніяк не вплинула" на прийняте рішення, виглядає відвертим лукавством. Користуючись ослабленням Саудівської Аравії на дипломатичному фронті, яке трапилось після безглуздої і кривавої історії з убивством Хашоггі, Доха намагається вийти з усіх зон впливу Ер-Ріяду. Тим паче, що після початку конфлікту з Саудівською Аравією, який вилився в півторарічну ізоляцію, переживати через погіршення стосунків з регіональним лідером уряду Катару не доводиться. Втім, ці подробиці регіональної політики не надто цікаві українцям.

Важливішим є питання про те, наскільки серйозними є наміри Катару масштабно вийти на ринок скрапленого газу, потіснити на ньому Росію та США, і опустити ціну.

І тут наміри Дохи виглядають достатньо масштабними. Впродовж найближчих трьох років заплановано розширити виробництво зрідженого газу на базі найбільшого в світі Північного родовища. Нові потужності з чотирьох ліній на 8 млн тонн кожна будуть випускати щороку 32 млн тонн скрапленого газу, близько 13 млн тонн конденсату і близько 4 млн тонн пропан-бутану. Для розуміння: мільйон тон скрапленого газу — це 1.3 мільярди кубів. Країна, яка і зараз випускає 77 мільйонів тонн — себто близько 100 мільярдів кубів, планує наростити виробництво ще наполовину. Себто створити аналог трьох "Північних потоків" - з доставкою до користувача.

В результаті катарський скраплений газ стане потужним прямим конкурентом як для нової хвилі аналогічних проеків у США, та і для проекту російського НОВАТЕК "Арктик СПГ", який десь у 2025 році мав би почати виробляти до 20 мільйонів скрапленого газу.

І, зважаючи на достатньо гостру конкуренцію на ринку, для того, щоб знайти споживачів на цю продукцію Доха буде вимушена вести агресивну цінову політику. Простіше кажучи, продавати газ трохи дешевше, ніж США. А якщо зважити на той факт, що і доставка з Перської затоки до Європи може бути помітно дешевшою, ніж зі США — закупівля скрапленого газу може бути для України якщо й не головним джерелом цього виду вуглеводнів, то, принаймні, способом убезпечити себе від економічних і політичних несподіванок з боку всім відомого постачальника газу. І якщо навіть американський скраплений газ, яким торгує в Україні "ЕРУ Трейдинг", постачаючи його з Польщі, виявився достатньо конкурентоспроможним, то і катарське блакитне паливо має всі шанси зменшити нашу залежність від північно-східного сусіда.