Канцлер у Києві: Про що Меркель говоритиме з Порошенком

Візит Ангели Меркель у Київ відбувається на фоні внутрішньо німецьких проблем канцлера. Після виборів у Гессені, які ХДС виграли, значно послабивши позиції (27% голосів, що на 11,3% менше, ніж на минулих виборах), Меркель фактично оголосила про свій вихід на пенсію. Вона більше не буде обиратися канцлером, але свій термін планує допрацювати. Відповідно - в неї є ще майже три роки (до 2021-го), щоб підготувати наступника. Точніше - наступницю. У випадку з Меркель такою називають генсека ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

Головне тепер - зберегти коаліцію із соціал-демократами на фоні втрати впливу самої Меркель через міграційну політику, а також співпрацю з Путіним в питаннях газу та "Північного потоку-2".

Німеччина вже як півроку живе в режимі турбулентності. І можна остерігатися того, що кінець епохи Меркель виллється у послаблення зовнішньої політики німців.

Що робитиме в Україні

Ангела Меркель 1-го листопада зустрінеться з Петром Порошенком у Києві. Як повідомила у Берліні заступниця речника уряду Німеччини Ульріке Деммер, головною темою візиту стане Донбас, реалізація Мінських домовленостей, а також питання двосторонніх відносин. Очевидно, що Порошенко та Меркель говоритимуть про конфлікт з Росією в Азовському морі. На фоні резолюції Європарламенту та обговорення російської блокади в морі на Радбезі ООН, Меркель може поділитися з Порошенком останніми напрацюваннями у ЄС та планами щодо можливих санкцій проти Росії. Можливо, навіть шансами України на отримання підтримки, в тому числі і фінансової та судової, від ЄС. Головне для Києва - заручитися підтримкою Меркель у питанні Азовського моря.

Чогось нового по вирішенню конфлікту на Сході України Меркель з Порошенком придумати не зможуть. В квітні вони зустрічалися в Берліні і говорили про миротворців. Згодом у серпні Меркель зустрілася з Путіним, обговоривши цю тему. Також російського президента намагаються повернути за стіл переговорів у нормандському форматі - безуспішно. Путін не збирається цього робити і вичікує президентських та парламентських виборів в Україні, і можливу зміну влади. І вже з новим президентом України домовлятися у різного роду форматах. Без Росії поки що жодні серйозні питання по Донбасу вирішити неможливо.

Теоретично Меркель могла б поділитися з Порошенком очікуваннями та баченням зовнішньої політики США, особливо на фоні зустрічі Трампа з Путіним у Парижі, котра запланована на 11 листопада.

Втім, є й ще один набагато важливіший для нас момент - обговорення наслідків "Північного потоку-2". Вже зрозуміло, що цей проект неминуче запрацює, орієнтовно у січні 2020-го. І Німеччина виступає одним із своєрідних гарантів зберігання українського транзиту. Щоправда у Путіна це бачать інакше - якщо він буде вигідним для Росії, то транзит через українську ГТС збережуть. А ні - ГТС стоятиме пустою. По суті, Меркель чи хтось інший не можуть гарантувати, що він буде стабільним. Але канцлер як ніхто розуміє, що мільярди на рік для України завдяки ГТС можуть підірвати економіку і реформи, у які добре вклалися європейці.

У Берліні активно обговорюють створення міжнародного консорціуму для модернізації української ГТС, а також гарантування Росією мінімального обсягу транзиту газу через Україну.

Не виключено, що про це поговорять і в Києві. Не дивлячись на наші березневі президентські вибори, Меркель цілком готова обговорювати з Порошенком такі перспективні питання.

Між іншим, після Києва Меркель вирушить до Варшави. Польща, котра є другою економікою ЄС після німців, а також першим союзником США, виступає проти "Північного потоку-2".

Які ще плани

Після переговорів з Порошенком і прес-конфереції Меркель вирушить до пам'ятника Героям Небесної сотні. Також вона зустрінеться з прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом. На переговорах із ним мова піде переважно про торгово-економічні відносини між двома країнами, міжнародні проблеми. Про це розповідала Даммер у Берліні. Не виключено, що обговорять і спрощення працевлаштування, зокрема і для наших заробітчан, в Німеччині.

Також у програмі Меркель є зустрічі з лідерами парламентських фракцій і дискусія з українськими студентами.