ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Як вигнати Росію з Радбезу ООН

Приєднавши Крим, РФ поставила під сумнів свій статус країни-правонаступниці СРСР. Цей статус за «мовчазної згоди» вона отримала в межах 1991-го року
Depo.Світ
29 січня 2015 16:37
ФОТО: depo.ua
Як вигнати Росію з Радбезу ООН
Як вигнати Росію з Радбезу ООН

Наприкінці минулого року спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко запропонувала визнати незаконним рішення про передачу Криму Україні в 1954 році. Учора перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров повідомив про завершення роботи над таким законопроектом. Його планують внести в Думу в лютому. Сенс претензій нинішніх російських депутатів до депутатів Верховної Ради СРСР 3-го скликання в тому, що рішення Політбюро ЦК КПРС і Верховної Ради СРСР про передачу Криму від РРФСР Українській РСР було прийнято без референдуму, який передбачала Конституція СРСР, пише «ДС».

Законопроект про скасування передачі Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР нікчемний з погляду міжнародного права і нормальної логіки. Після цього Матвієнко, Джабарову і хто там ще серед авторів цього документа, залишиться постановити викинути з Кремлівської стіни прах тодішнього голови Президії ВР СРСР Климента Ворошилова і викопати на Новодівичому цвинтарі останки Микити Хрущова. Вони ж, виходить, «нацзрадники».

Але якщо вже в Росії вирішили переглядати історію, то повинні розуміти, що після анексії Криму та визнання цього факту Державною Думою в березні минулого року, РФ де-факто втратила статус правонаступниці СРСР у міжнародних справах.

Україна та інші країни СНД мають повне право переглянути рішення про згоду на те, що Росія займе в ООН місце СРСР. Якщо Росія вважає, що вона відібрала Крим законно, нехай вступить в ООН в нових межах.

21 грудня 1991-го року Рада глав країн СНД в Алма-Аті прийняла рішення, в якому було сказано: «Держави Співдружності підтримують Росію в тому, щоб вона продовжила членство СРСР в ООН, включаючи постійне членство в Раді безпеки, та інших міжнародних організаціях». Про «правонаступництво» не йшлося. РРФСР, на відміну від України і Білорусі, не була членом ООН. Тому Рада СНД дозволила Росії зайняти місце зниклого СРСР. 24 грудня президент Росії Борис Єльцин сповістив Генсека ООН про продовження членства РФ в ООН і Раді Безпеки ООН. А 13 січня 1992-го року МЗС РФ повідомило світові про те, що буде виконувати всі зобов'язання СРСР, в тому числі і за вже укладеними договорами. Тобто, самостійно призначило Росію правонаступницею СРСР. Світова спільнота, в тому числі і Україна, прийняли рішення Москви за «мовчазною згодою». У ті часи світ був стурбований проблемою нерозповсюдження ядерної зброї після розпаду Радянського Союзу, тому бажання Росії виконувати зобов'язання СРСР ніхто під сумнів не ставив. У тому числі і боргові.

Однак 18 березня 2014-го року Держдума, проголосувавши за приєднання Криму до Росії, де-факто втратила статус країни-продовжувачки СРСР. Оскільки Росія незаконно приєднала до себе Кримську автономну республіку України, значить, світ має справу з іншою країною. Назва та ж, але кордони - інші.

Звідси другий момент: Україна та інші країни СНД мають повне право переглянути рішення про згоду на те, що Росія займе в ООН місце СРСР. Якщо Росія вважає, що вона відібрала Крим законно, нехай вступить в ООН в нових межах. Україна також може і повинна оскаржити перебування РФ в якості постійного члена Ради безпеки ООН.

На практиці, звичайно, вигнати Росію з Радбезу не так просто. Але цілком можливо, якщо у Києва та його партнерів буде на те політична воля. Міжнародний суд ООН нам у цій справі не помічник, оскільки для розгляду спору необхідна згода другої сторони. А Росія згоди не дасть. Але це не означає, що Україна не може звернутися до Міжнародного суду ООН. Москва ж, не стане судитися з Україною, буде виглядати як собака, яка підібгала хвіст.

Крім вказаного суду є і інші способи. Ми вправі вимагати від ООН створення Міжнародного трибуналу по анексії Росією Криму. Як свого часу створювалися трибунали по Руанді та колишній Югославії. Вони з'явилися за рішенням РБ ООН, проте в даному випадку порушником міжнародного права виступає сам постійний член Радбезу. Тому рішення по трибуналу може прийняти Генасамблея. Це займе багато часу, але цілком реально. Після рішень трибуналу, а вони, однозначно, будуть на користь України, ніяким псевдореферендумом на півострові Москва не прикриється, можна ставити питання перед членами ООН про виключення РФ зі складу постійних членів Радбезу. Її можна замінити кимось із країн-засновниць ООН. УРСР, продовжувачкою якої є Україна, серед засновниць була.

Є й третій шлях. Україна може оскаржити в міжнародних судах всі договори, укладені Росією після 18 березня 2014-го року. У тому числі з третіми країнами. Причина проста - ні Україна, ні Генасамблея ООН не визнають анексію Криму. Це не дасть нам можливості викинути Росію з Радбезу ООН, але всі країни, які співпрацюватимуть з РФ, особливо якщо мова йде про Крим, спочатку пройдуть через тривалі судові розгляди. Китай багато десятиліть не визнає незалежність Тайваню і всіляко протидіє країнам, що визнають цей острів самостійним. Так що світовий досвід є.