Недоліки санкцій. Чому рано радіти краху Росії

Російський фондовий ринок раніше не реагував так нервово на санкції, хоча, наприклад, секторальні санкції 2014 р. обмежували можливості найбільших російських банків та енергетичних компаній щодо залучення коштів з міжнародних ринків капіталу.

"Розпродаж, яку інвестори влаштували в понеділок, 9 квітня, порівняна хіба що з обвалом ринку 3 березня 2014 р., коли Рада Федерації дала президенту Росії право використовувати збройні сили за кордоном, тобто в Україні", - пише провідна російська ділова газета "Ведомости". Оголошені чотири роки тому США санкції спровокували обвал російських індексів на 10%. Довелося терміново втручатися владі, щоб не допустити паніки серед олігархів. Так-сяк, але найбільшим російським компаніям уникнути краху все ж вдалося, хоча вони й неабияк схудли.

І цього разу уряд РФ обіцяє не залишити олігархів віч на віч з санкціями і нервовою реакцією ринку. Втім, можливості для допомоги порівняно з 2014 р. неабияк зменшилися. Все ж чотири роки життя під санкціями даються взнаки, оскільки підтримувати потрібно не лише олігархів, а й населення - через виплати з держбюджету.

Більше за інших від санкцій постраждав Олег Дерипаска. Його компанія "Русал" є найбільшим в світі виробником алюмінію, і 1/5 продажу припадає на США. За новими правилами американці можуть вводити обмеження проти будь-яких фірм (не лише американських), які здійснюють "значні транзакції" з тими, хто підпада під санкції. Для компаній Дерипаски (окрім "Русала"," під санкціями також "Базовий елемент" і ГАЗ) це може означати втрату найбільших контрагентів, серед яких німецька Volkswagen, швейцарська Glencore, японська Toyota і канадська Rio Tinto Alcan. Ще одна істотна втрата - відхід інвесторів, адже і "Русал", та керований активами Дерипаски En+ торгуються на біржах.

Відразу після оголошення про санкції акції компаній Дерипаски впали. "Русал" подешевшав на Гонконгській біржі вдвічі, на Московській - на чверть. Компанія навіть випустила попередження про можливий технічний дефолт через санкції. Загалом до ранку 10 квітня Дерипаска, за оцінкою Forbes, втратив $1,3 млрд. Це, за підрахунками Forbes, п'ята частина його статку.

Ще один мільярдер з санкційного списку, уродженець Дрогобича, Віктор Вексельберг втратив $956 млн. "Ренова" Вексельберга не торгується на вільному ринку, але вона також може постраждати від заборони на роботу з американськими компаніями. Зокрема, Кам'янськ-Уральський металургійний завод поставляє алюміній американській компанії Boeing. Через два дні після оголошення санкцій "Ренова" оперативно скоротила частку в швейцарському виробнику обладнання Sulzer нижче контрольних 50%.

Слідом за активами Дерипаски обвалилися котирування російських компаній і курс рубля. Індекс РТС втратив майже 10%, індекс Московської біржі - майже 7%. Курс долара 9 квітня наблизився до 60 руб., а євро подолав позначку в 74 руб. - вперше з серпня 2016 р. Загальні втрати всіх російських бізнесменів, які потрапили під санкції, перевищили на даний момент $16 млрд.

Щоб не допустити паніки серед мільярдерів, російська влада вже пообіцяла допомогти мільярдерам і компаніям. У всякому разі, за даними російської газети "Комерсант", у понеділок віце-прем'єр Аркадій Дворкович заявив, що заходи підтримки обговорювалися ще до того, як США розширили обмеження. Як саме і в яких обсягах буде відбуватися така підтримка, поки не повідомляється.

Які ж висновки напрошуються після нервової реакції фондового ринку на американські санкції проти російських компаній?

По-перше, легким помахом руки американці продемонстрували свої можливості. Це, звісно, не відлучення від SWIFT, але акція цілком показова.

По-друге, очікувати повного колапсу російської економіки вже завтра не варто, але проблем у росіян прибуде. До того ж неабияк. Звичайно, комусь хотілося б (по простоті душевній), щоб на Росії все завалилося відразу, не особливо замислюючись про кордони майже в 2 тис. км і мільйони потенційних біженців. Слава Богу, про це пам'ятають у Вашингтоні, як і про ядерний арсенал. Тому поспішати ніхто не буде, але, як люблять висловлюватися у російських бойовиків, "прострелити коліно" можуть запросто. У підсумку всі живі, але про бойові мистецтва думати вже не доводиться, треба довго лікуватися і оформляти інвалідність. Американці в черговий раз продемонстрували залежність сучасної світової економіки від рішень американської адміністрації. Цим можна обурюватися, можна спробувати стати більш незалежними, якось захиститися, але треба розуміти, що станом на квітень 2018 р. це факт.

По-третє, є висока ймовірність, що до російського адресата повідомлення все ще не дійшло. На жаль. Це погано, в першу чергу для нас (України) і Сирії (їм гірше, ніж нам). Але, судячи з риторики постійного представника Росії при ООН, людини з українським прізвищем - Василя Небензі - Володимир Путін налаштований досить войовничо. Росія і далі намагається лякати США ескалацією військового конфлікту в Сирії. Хоча, здавалося б, після розгрому батальйону з ПВК Вагнера варто було б заспокоїтися, але, мабуть, все ще мало.

Для України ситуація також ризикована, оскільки, як вже було сказано, у нас 2 тис. км кордону з РФ, незавершений конфлікт на Донбасі, анексований Крим та Придністров'я в тилу. Тому особливо виявляти радість з приводу санкцій, напевно, не варто. Скорше з сумом поспівчувати колись братньому народу, який помилився з вибором керівництва, і тепер терпить муки, а міг би жити і не тужити, насолоджуватися благополуччям.

По-четверте, фактично персональні, а не секторальні санкції США ще раз свідчать, що американці намагаються змусити російську еліту позбутися Володимира Путіна, який перетворився в головну загрозу для їхнього благополуччя. Колись, у давні часи, така політика приносила свої результати, і коли цар перетворювався на тягар, то міг померти в результаті апоплексичного удару (табакеркую в скроню), як імператор Павло Петрович у 1801 р.

Кажуть, що і не в такі давні часи, коли вождь світового пролетаріату Йосип Сталін надто розмріявся про нові чистки партії і світові революції, то теж помер. Від інсульту. Втім, офіційна історіографія наявність змови заперечує. Залишається набратися терпіння і спостерігати, як будуть розвиватися події. Не забуваючи при цьому тримати армію у всеозброєнні і працювати над диверсифікацією економіки, тому що американцям путінська Росія зробити не може абсолютно нічого, а от перекрити Україні газ може в будь-який момент, причому як з приводом, так і без нього. І це ще не найгірше, чого можна очікувати.