Іран і привид третьої світової: Як Трамп усіх переграв

Здавалося, події неминуче ведуть до масштабного збройного конфлікту, а після вбивства іранського генерала Хасема Сулеймані  і наступної серії ударів по американських базах в Іраку має послідувати оголошення війни. Втім, вчорашнє звернення американського лідера до своїх людей для багатьох стало несподіванкою. 

"Американський народ має бути надзвичайно вдячним і щасливим. Жоден американець не постраждав у атаці іранського режиму минулої ночі. Обійшлося без жертв, усі наші солдати у безпеці. І лише мінімальна шкода була завдана нашим військовим базам (..) Іран був провідним спонсором тероризму, і їхнє слідування ядерній програмі погрожує цивілізованому світу. Ми цього ніколи не дозволимо. Минулого тижня ми вдалися до рішучих дій, аби завадити безжальному терористу погрожувати життям американців (...) Ракети вдарили минулої ночі - так нашим союзникам віддячили за фінансування, виділене колишньою адміністрацією (… Втім,) Американська нація готова обирати мир з усіма, хто до нього прагне", – зазначив Дональд Трамп, оголосивши, що посилює санкції проти Ірану замість прогнозованого розв'язання конфлікту.  

Власне, промова американського президента дещо змінює уявлення про його стратегію на Середньому Сході. Наразі виявляється, що від самого початку Трамп зовсім не прагнув роздмухати конфлікт з Іраном до масштабів вселенської катастрофи. Натомість використав строптиву державу для накопичення електоральних балів у патовій для себе ситуації.

Отже, бурхлива фаза з'ясування відносин з Іраном припала якраз на кульмінацію імпічментгейту. В Сенаті республіканці вже намагалися активно прискорити розгляд справи і домагалися у демократки Ненсі Пелосі передати справу до палати. В Сенаті, який наразі тримають прихильники Трампа, імпічмент би не підтримали, тож свій перший термін Трамп би на посаді добув, але його електоральний пиріг в процесі розбірок у Конгресі істотно б схуднув. 

При тому, що інший східний вектор політики Білого дому виявився провальним – лідер КНДР Кім Чен Ин заявив, що його країна готова відновити ядерні випробування і запуски ракет, себто, кількаетапні переговори із США виявилися безрезультативними – успішна кампанія американському лідеру була вкрай необхідна. Власне, тому Трамп вдається до вбивства Сулеймані – чоловіка, настільки популярного в Ірані, що на його похороні в результаті давки загинули 56 людей, а 215 отримали різні травми. 

Рішення Білого дому зумовило хвилю паніки по всьому світу. Прогнозисти змальовували невтішну картину: Іран завдасть удар у відповідь, америка підвищить градус протистояння і говорити про збереження миру буде вже запізно. 

Все це спровокувало різкий скачок цін на нафту – зокрема, за баррель нафти Brent стали просити понад $70, себто, найбільше за останні сім місяців. 

Світ трусило від паніки, але Трамп обрав санкції замість ракет. Тим самим транслювавши американцям одразу кілька повідомлень. По-перше, Дональд – не Барак, і рішучих дій не боїться. Тоді як і Барак Обама, і навіть Джордж Буш не наважувалися чіпати Солеімані, Трамп нібито без вагань пішов на жорсткий крок, вбивши людину, яка, зокрема, на думку Business Insider, "протягом дсятиліть була однією з найважливіших військових фігур в Ірані і відігравала визначальну роль у формуванні іранської зовнішньої політики і загалом, політики Середнього сходу".  По-друге, цей крок виявився виправданим, на що Трамп зовсім непрозоро натякнув у своїй промові. Бо ж в результаті іранської "атаки у відповідь" жоден американській солдат не постраждав, натомість деякі пошкодження американської бази можна легко пофіксити. І по-третє, попри побоювання всього світу, Трамп зовсім не збирається ставити під загрозу його існування. Ну, принаймні, поки що. До того ж, якщо аргументи мовою санкцій виявляться непереконливими для іранського керівництва, їхнє посилення серйозно послабить і так розхитані позиції країни. Тим паче, що після власної атаки американських баз, Іран, здається, дещо злякався власної сміливості і втягнув голову у плечі.

Тим часом американська економіка входить у добру форму. І ті, кому байдужі успіхи США як "всесвітнього жандарма", можуть порадіти фінансовим перспективам. Зокрема, після промови американського президента показник стану промисловості Dow Jones збільшився на 198,98 пунктов, а фондовий індекс S&P 500 – на 20,89 пунктів, що є історичним рекордом. І для Трампа в період, коли виборча кампанії активно набирає обертів, це неоцінений бонус.