Іран без SWIFT: Коли настане черга Росії

Відключення іранських банків — сильний, хоч і не фатальний удар по фінансовій системі країни. В разі використання цієї ж зброї проти Кремля, російський банківський сектор понесе далеко істотніші втрати, ніж іранський

"Іран відключили від SWIFT! Американські санкції проти Тегерану розширено!" - приблизно такими заголовками зарясніли впродовж останньої доби російські, а також частина українських ЗМІ.

При тому, що сама подія є не зовсім сенсацією. Про те, що іранські банки буде відключено від обслуговування, у SWIFT повідомили ще тиждень тому, 5 листопада. І "розширенням" санкцій проти Ірану ця дія тим паче не є: відмовивши в обслуговуванні іранських банків, SWIFT просто гарантує виконання раніше прийнятих антиіранських санкцій з боку США.

Чим взагалі є SWIFT, про який так багато говорять? Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій (SWIFT) не є ні "всесвітньою фінансовою владою", ні навіть самостійною банківською структурою. Це лише система передачі повідомлень про банківські платежі. Просто дуже-дуже надійна система, якою користуються практично всі. Якщо бути точнішим, то SWIFT станом на минулий рік об'єднував більш ніж 11 тисяч банків в 200 країнах і територіях. Щодня через систему проходять до двадцяти мільйонів транзакцій на суму більш ніж 5 трильйонів доларів.

Працює система відносно просто. Коли банку №1 необхідно зарахувати клієнта банку №2 певну суму, то він направляє платіжне розпорядження в SWIFT. Система автоматично підбирає банк-посередник №3, де є рахунки обох банків, вибудовує ланцюжок розрахунків для всіх учасників і передає між ними повідомлення про те, кому, куди і скільки слід переказувати коштів. Крім міжбанківських платежів, система обслуговує операції з цінними паперами та операції на фінансових ринках.

Чому зареєстрована у Бельгії система так охоче виконала рішення американської адміністрації щодо блокування Ірану? По-перше, Вашинтон пригрозив санкціями самому SWIFT. І, по-друге, Іран завше був невеликим клієнтом — який, до того ж, вже не вперше блокується.

Після відключення від системи, іранські банки фактично втратили можливість здійснювати транзакції із закордонними банками. Теоретично, ніхто не забороняє двом банкам встановити між собою двосторонній канал зв'язку й обходитись без SWIFT — але на практиці сучасні банки таким, зазвичай, не займаються. У такий спосіб, відсутність доступу до SWIFT набагато ускладнює не тільки банківську, але й будь-яку зовнішньоекономічну діяльність у країні. І на деякий час може паралізувати навіть внутрішньоекономічну діяльність — до того моменту, коли країна, що залишилась без обслуговування, не збудує якийсь національний аналог SWIFT.

У цьому місці виникає логічне питання: якщо подібну річ можна зробити з Іраном — то чи не було б відключення від SWIFT ефективним санкційним кроком проти Росії? Відповідь на нього однозначно позитивна. Хоча б тому, що російська економіка далеко залежніша від розхрахунків з зрубіжними банками, ніж іранська. Зокрема, за минулий рік російські банки здійснили через SWIFT 117 мільйонів транзакцій.

З одного боку, в Росії, передбачаючи можливу відмову в обслуговуванні, ще в 2014 році поспіхом створили національний аналог SWIFT, "систему передачі фінансових повідомлень". Але, як і будь-який аналог, він виявився достатньо сумівним. Станом на весну цього року до СПФП було під'єднано лише чотириста учасників. З яких близько 60 — регіональні відділення державного Сбербанку. При тому російська система на має виходу на жоден закордонний банк. Не кажучи вже про такі подробиці, як відсутність обслуговування вночі та на вихідні.

Тому відключення Росії від SWIFT, на можливість якого вже неодноразово натякали в США та у Великій Британії, стало би колосальним ударом як по російській економіці загалом, так і по бізнес-інтересах друзів Володимира Путіна (і його самого, якщо на те пішло) зокрема. Питання лише у наявності політичної волі Вашингтону на такий крок.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Мітки: #Росія