Ігри в імітацію: Чому форум в Давосі не допоможе ні екології, ні Україні

На перший погляд, ювілейний, 50-й форум у Давосі виглядає масштабно, щоб не сказати – помпезно. На подію приїхали 3000 впливових людей зі 117 країн, 53 очільники урядів та держав, Дональд Трамп та Грета Тунберг, Ангела Меркель та Джордж Сорос, Олег Сєнцов та Дмітрій Козак. Навіть Володимир Зеленський на хвильку заскочить. Але тільки завтра, на півдня, щоби зачитати спецзаяву і відбути до Ізраїлю. Напевно, в його офісі надіються, що хоч за таких умов не виникнуть підозри, що він зустрівся з кимсь не тим і пообіцяв щось таке, чого не варто було обіцяти.

Але, здається, лідерів світової політики та економіки не дуже турбує брак уваги з боку українського президента. Їхній не надто ювілейно-святковий настрій має дещо інші пояснення. Річ у тому, що ВЕФ давно і міцно позиціонує себе як "подія, що формує історію". І в останні два роки це твердження стало радше об’єктом для критики, ніж предметом для гордості. Оскільки пишатися ніби як не дуже є чим.

З одного боку, цьогорічний форум перебуває в тіні колосальних проблем з екологією, про вирішення яких учасники говорили впродовж багатьох попередніх років, але ті розмови не призвели рівним рахунком ні до чого, вартого уваги.

Кілька днів тому було опубліковано традиційну доповідь ВЕФ стосовно глобальних ризиків. І вперше за всю історію публікації цієї доповіді всі п’ять найбільш ймовірних довгострокових ризиків для людства стосуються саме екології. Зокрема, мова йде про нездатність впоратися з проблемою зміни клімату, екстремальні погодні умови, стихійні лиха, втрату біологічного різноманіття, антропогенні екологічні катастрофи. Окрім того і решта ризиків, наприклад, криза з водопостачанням, яка віднесена до соціальних небезпек, також мають стосунок до екології. Про всі ці небезпеки в Давосі говорили впродовж останнього десятка років. Здебільшого, розмова зводилася до констатацій погіршення ситуації.

З іншого боку, і традиційна економічна проблематика нікуди не поділася. Оскільки МВФ, що за день до початку форуму представив оновлений огляд світової економіки, знову погіршив прогноз на 2020 рік — на 0,1 процентного пункту, до 3,3%. У 2021 році МВФ очікує зростання світової економіки на 3,4% — на 0,2% нижче рівня, який прогнозували їм у жовтні. І все це, варто зазначити, прогнози достатньо оптимістичні, оскільки вони не передбачають ймовірного виникнення нових торгівельних воєн, шанс на які є далеко не нульовим (насправді, про ймовірність початку нових подібних конфліктів заявили 78% опитаних науковців та економістів). При тому в доповіді сказано, що в світовій економіці збільшується ризик настання стагнації, через збільшення торгових бар'єрів, скорочення інвестицій і високі борги.

А серед геополітичних ризиків на форумі буде розглядатися традиційна тема наявності зброї масового знищення та ймовірність кібератак на критично важливі елементи інфраструктури сучасних суспільств. Вочевидь, решту геополітичних проблем сучасності, наприклад - факт існування на світі Росії та Володимира Путіна – представники світових фінансових та політичних еліт вже успішно вирішили.

При тому, якщо судити із першого дня форуму, впливові спікери не збираються сказати на події нічого нового. Президент США розповідає про "приводи для оптимізму" і небувалі економічні успіхи США – вочевидь, досягнуті саме завдяки його мудрому керівництву. З сухого залишку його промови можна відзначити хіба готовність США приєднатися до ініціативи "1 трильйон дерев". Що, звичайно, непогано, але явно недостатньо для того, щоби зупинити глобальне потепління.

Китайський віце-прем'єр Хан Женг пообіцяв, що його країна постарається не розпочинати нових торговельних конфліктів (хоча й попередню війну зі США, планували, напевно, не в Пекіні). Після чого розповів, що трильйон дерев – це добре, але Китай вже й без того чудово саджає ліси і може поділитися досвідом зі всіма охочими.

Грета Тунберг, як всі, напевно, і так здогадалися, затаврувала ганьбою всіх, хто не дбає за майбутнє своїх дітей. І закликала відмовитись від викопного палива. Вже завтра. А краще – вчора.

Схоже, в подібному ключі минуть і наступні дні цього колись впливового, а сьогодні – радше декларативного зібрання світових лідерів та впливових бізнесменів.

Чи можна винести з подібних розмов про ймовірні ризики та проблеми якусь практичну користь для України? Напевно, що так. Зокрема, теза про ймовірне, щоб не сказати – неминуче наростання торговельних конфліктів у світі мала би підштовхнути український бізнес, який зараз зосередився на завоюванні ринків ЄС, до думки про те, що слід диверсифікувати ринки.

А інформація про те, що кліматичні зміни можуть породити багатократне збільшення міграційних потоків мала би примусити українську владу задуматися над оптимальною політикою в подібній ситуації – чи нам слід будувати стіни, чи відкривати центри адаптації для тих, хто згоден до нас приїхати.

Втім, якийсь набридливий внутрішній голос підказує, що головна мета урядової частини української делегації полягає радше в можливості сформувати красивий фото- чи відеоряд на тлі представницької аудиторії, а не слухати якихось там зануд. Тим паче, що махнути рукою на "пророків апокаліпсису" та зосередитись на "оптимістичному сьогоденні" закликав всіх присутніх президент США Дональд Трамп.