Санкційний "привіт": Який сигнал українським олігархам та політикам подав Путін

Анонсовані Росією санкції проти українських фізичних та юридичних осіб стали реальністю. Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав сьогодні відповідну постанову, якою "вводяться спеціальні економічні заходи щодо фізичних та юридичних осіб України, що передбачають блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, цінних паперів та майна в Російській Федерації та заборону на перерахування коштів (виведення капіталу) за кордон Росії".

Санкції стосуються 322 фізичних осіб та 68 юридичних осіб. Серед тих, хто підпадає під їхню дію, депутати Верховної Ради, посадовці президентської адміністрації, судді Конституційного суду України, українські підприємці та чимало взагалі не надто публічних осіб.

У списку фігурує син Петра Порошенка Олексій та екс-прем'єри Арсеній Яценюк і Юлія Тимошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та секретар Ради національної безпеки та оборони Александр Турчинов, генпрокурор Юрій Луценко та чималий список депутатів Верховної Ради. Потрапило й декілька олігархів — зокрема, Пінчук, Григоришин, Жеваго та Ярославський.

Читайте також: Григоришин, Боголюбов, Пінчук: Хто з українських бізнесменів потрапив під санкції Путіна (СПИСОК)

Із юросіб, що потрапили до списку, варто згадати КРАЗ і всі дочірні компанії. Декілька державних гірничо-збагачувальних комбінатів, Державну продовольчо-зернову компанію, "Девелопмент констракшн холдинг" Ярославського, і, що дивно, фірташівський "Азот" та його облгази (що для Дмитра Васильовича, вочевидь, не найкращий знак — його пресують тепер не тільки в США). Окрім КРАЗ потрапили до списку інші підприємства Констянтина Жеваго — зокрема, Ferrexpo AG. Ще з помітних є агроконцерн "Нібулон" Вадатурського, "Миронівський хлібопродукт" Косюка, київський "Фармак", ХТЗ да декілька інших потужних підприємств — поряд із зовсім невеличкими компаніями на кшталт "Калуського дослідно - експериментального заводу Інституту хімії поверхні НАН України", де не працює і сотні людей.

Але далеко цікавішим є те, хто в цей список не потрапив. А не потрапив туди, наприклад, Рінат Ахметов. Рівно як у списку підприємств не видно його СКМ, ДТЕКу та більшості інших компаній. Під санції потрапило кілька осіб з менеджменту СКМ та "Запорожкокс" із Метінвесту — та й по всьому. Своєрідний "привіт" олігарху передали, але не більше.

Не потрапили до списку Ігор Коломойський (є підприємство "Дніпроазот") та Сергій Тарута. Не потрапив у списки і Віктор Медведчук — рівно як і підприємства його власні чи переписані на дружину Оксану Марченко. Не потрапив у список, скажемо прямо, практично жоден із тих, хто насправді продовжує в істотному масштабі заробляти свої гроші в Росії, в окупованому Криму чи на окупованому Донбасі. Як той самий Медведчук, близькі до якого компанії, за чутками, продовжують поставляти донецький антрацит на українські ТЕЦ з "південноафриканськими" документами.

Натомість постраждати від санкцій можуть декілька українських олігархів, які мали, здається, потужних російських конкурентів, які зуміли пролобіювати потрапляння у список підприємств Жеваго, Григоришина та Ярославського — разом із власниками.

Тому припущення, висловлене Depo.ua щодо того, що голосно анонсовані російські санкції проти українських компаній та фізосіб, схоже, мають пропагандистську та в меншій мірі - лобістську мету, здається, справдилось.

Піар-акція "російська відповідь українським націоналістам" успішно відбулась. Товарообіг між країнами, що з 38 мільярдів доларів впав за роки війни до 10, дещо прискорить своє подальше падіння. Українські політики вважатимуть факт своєї наявності у санкційних списках своєрідним "знаком якості", і з підозрою дивитимуться на тих, хто в списки не потрапив. Життя продовжується.