Як Путін знищив арабський "Боїнг" в Ростові

Як пострадянські країни перетворились на нову загрозу світові

Журналіст відділу «Світ»
Як Путін знищив арабський "Боїнг" в Рост…

Літак із сонячних Еміратів назавжди залишився в холодному, вогкому і пронизаному вітром Ростові. Як і 62 пасажири та члени екіпажу. Розпочалося слідство – яке, судячи з усього, не буде ні коротким, ні легким.

Історія катастрофи виповнена дивних моментів та збігів. З одного боку, мова йде про цілком новий літак, досвідчений екіпаж, який не раз до того сідав у Ростові, достатній запас пального в момент підходу до аеродрому, і відсутність повідомлень про будь-які технічні проблеми. З іншого ж боку, в наявності є химерна поведінка цього ж екіпажу, який старанно намагався сісти саме в Ростові – попри очевидні проблеми з погодою, та диспетчерів, які впродовж півтора години спостерігали за повітряними маневрами немалого пасажирського літака, схоже, так і не доклавши собі праці з'ясувати, що ж відбувається з цим божевільним "боїнгом".

Російські експерти поки що старанно повторюють мантру про "відповідальність, яка лежить виключно на командирі літака" – і, по суті, це правда. За радянських часів рішення про посадку приймав диспетчер – тепер же остаточне рішення приймає командир екіпажу. Який міг, і, мабуть, повинен був летіти на запасний аеродром. Але не полетів.

Натомість представники Flydubai в особі директора компанії Гаїта аль-Гаїта прозоро натякають на те, що екіпаж міг сідати в Ростові – оскільки "аеропорт залишався відкритим, влада вирішила, що умови були нормальними для роботи і посадки літаків". Прозоро натякаючи на той факт, що якщо причиною падіння літака виявляться таки погодні умови, оті самі "повітряні ножниці", про які як про найімовірнішу причину трагедії говорять навіть російські експерти, то відповідальність ляже на ростовський аеропорт. А таємниче півторагодинне мовчання диспетчерів, які спокійно спостерігали за "Боїнгом" у штормовому небі, буде кваліфіковано як злочинна бездіяльність.

Як воно буде – покаже час. Але кого б не визнали – чи не призначили – винним у ростовській трагедії, звертають на себе увагу факти, що, за іронією долі, стали відомими якраз за 4 дні до катастрофи.

Як Путін знищив арабський "Боїнг" в Ростові - фото 1

В 2015 році кількість авіапригод, які були зафіксовані в країнах СНД (куди, за звичкою, записали і Україну), досягла максимального значення за останні десять років. При тому що й 10 років тому повітряний простір СНД був найнебезпечнішим у світі для польотів цивільної авіації. Такі справи.

І це не "буржуйські вигадки", а оприлюднені 15 березня дані Міждержавного авіаційного комітету, виконавчого органу СНД у галузі цивільної авіації і використання повітряного простору. За даними МАК у минулому році в СНД відбулося сумарно 56 авіапригод. Це не рахуючи великих катастроф (на кшталт вибуху російського А321 авіакомпанії в Єгипті в жовтні 2015 року), щодо яких є підозри у здійсненні терактів. І не рахуючи, звичайно, колосального скорочення авіатрафіку порівняно з попередніми ситими роками, коли російські туристи густими зграями летіли в бік теплих країн.

Звичайно, далеко не всі ці пригоди траплялись з великими пасажирськими лайнерами, і не всі забирали багато життів – але сама їх частота демонструє наочні проблеми у авіаційній галузі. Й історії на кшталт снігоприбирального комбайна з п’яним водієм посеред злітної смуги Внуково (з усіма покинутою вагітною стажеркою в кріслі диспетчера аеропорту) – це тільки практичні демонстрації цієї глибокої кризи.

Причини якої – очевидні. Деградація аеродромної структури, деградація "людського капіталу", мала престижність технічних професій, бажання менеджменту отримати максимум прибутку – не зважаючи на ризики. Більшість цих факторів, до речі, впливають не тільки на авіаційну, але й на промислову безпеку загалом – кількість жертв росте. Досить згадати потрійний вибух на шахті у Воркуті. Чи відповідну російську статистику смертей на виробництві, з якої спочатку виводили все нові причини смертності, а потім перестали друкувати взагалі.

Можливо, в ростовській історії конкретною причиною стало й щось інше – але загальна статистика дедалі більшої кількості авіаційних аварій – однозначний наслідок процесів деградації радянської іще інфраструктури. І кадрів, які її експлуатують, звісно, теж.

Якщо ж зважити на той факт, що Україна у звіті МАК не надто відрізняється від Росії (якщо, звичайно, взяти відносні, а не абсолютні цифри") – то ростовська аварія є серйозним приводом подумати над життям не тільки для Кремля. В іншому разі пострадянські країни мають серйозні шанси стати "небажаним", якщо не забороненим напрямком для більшості поважних зарубіжних авіакомпаній. В росіян залишиться "Когалимавіа", а у нас – МАУ. Тим і будемо тішитись.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme