Навала сирійців в Україну: На що Путін штовхає Зеленського

Вчора Україна з Росією обмінялися черговими "залпами" у "паспортній війні". По обіді на офіційному російському інтернет-порталі правової інформації з'явився указ Володимира Путіна про спрощення процедури отримання російського громадянства для всіх мешканців Донецької і Луганської областей - в тому числі й з контрольованих Києвом територій.

У відповідь на це Офіс президента України в акурат опівночі опублікував інформацію про те, що "указ про спрощений порядок надання українцям російського громадянства" викликав "обурення і сум". МЗС доручалося розробити механізм надання українського громадянства як другого для етнічних українців з "дружніх нам країн", що прагнуть "долучитися до розвитку своєї історичної батьківщини".

Втім, "недружні" країни також не забули - було доручено розробити механізм спрощеного надання українського громадянства людям, які потерпають від порушення прав і свобод у своїх країнах. Причому без чіткого визначення етнічної приналежності.

На перший погляд, вся історія виглядає як дипломатична суперечка - в якій Україна пропорційними заходами відповідає на недружні дії Росії. Котра намагається закріпити свій вплив не тільки на окупованих територіях, але й на всьому Донбасі за допомогою роздачі власних паспортів. З якоїсь точки зору, таке трактування подій є логічним.

Втім, як завжди, в усій цій історії є деталі. Спочатку - щодо Росії. Рішення про розширення кола претендентів на спрощене отримання громадянства - це не тільки додатковий важіль впливу на Донбас. Це ще й можливість "підлатати" власну демографічну ситуацію, яка, за даними вчених, стрімко рухається від поганого до катастрофічного.

Але вчорашнє рішення Кремля матиме для Путіна й негативні наслідки - при чому не тільки ті, що будуть пов'язані із засудженням з боку України та Заходу.

По-перше, аргумент російської пропаганди про "розгул нацизму" і "знущання з російськомовних" в Україні може помітно ослабнути, коли стане зрозуміло, що із підконтрольних Києву територій громадяни абсолютно не поспішають перебиратися до Росії. Навіть маючи громадянство. По-друге, розчарування екстремально затратним "Кримнашем" тільки посилиться від того, що за рахунок появи нових російських громадян наявний "пиріг" у вигляді соціальних гарантій, соцуіальних преференцій та соціальних виплат доведеться ділити на більшу кількість ротів. Що, загалом, може помітно посилити і без того велику соціальну напругу в російських регіонах.

Натомість у випадку з Україною вчорашні доручення президента Зеленського, в разі виконання матимуть далеко більші наслідки, ніж рішення Путіна.

Якщо у період президентства Петра Порошенка держава вела послідовну, хоч і нерідко безсистемну війну з подвійним громадянством, то роздача паспортів етнічним українцям у "дружніх" країнах неминуче призведе до кінця подібної політики. Оскільки навіть найбільш гарячі патріоти не захочуть позбуватись своїх американських, канадських чи австралійських паспортів, отримуючи українське громадянство.

Відповідно, будь-яке обурення роздачею угорських, польських, чи яких завгодно іще паспортів в окремих регіонах України тепер теж виглядатиме вкрай недоречно.

А от ситуація з "недружніми" країнами, де потерпають від порушення прав і свобод, виглядає іще цікавіше. Зрозуміло, що цей пасаж був випадом у бік "недружньої" Росії - але формально під це означення можна сміливо підвести й багато інших країн. Приміром, Сирію - очільник якої Башар Асад навряд чи може вважатися симпатиком Києва. А права і свободи порушуються, в тій чи іншій мірі, у всіх сирійців. Що, за логікою ЗЕ-команди, автоматично дає їм право претендувати на українське громадянство. Звичайно, не факт що всі вони захочуть це право реалізувати - але казус може вийти прецікавий.

А загалом, оцінюючи стиль і якість зовнішньополітичних ініціатив чинного президента України та його політичної команди, виникає думка, що вищому керівництву нашої держави потрібна вкрай сильна "технократична" команда у МЗС, частина з якої займеться політичним лікнепом для офісу президента. В іншому разі українські відповіді на російську агресію можуть стати для Києва більш небезпечними, ніж ініціативи Москви.