Громадяни мертвої держави: Якою буде "демографічна зброя" Путіна

Сьогодні вранці президент Росії Володимир Путін вніс до Держдуми закон "Про громадянство РФ". У ньому досить радикально змінюються критерії набуття російського громадянства у спрощеному порядку, та містяться деякі інші, здебільшого технічні моменти.

На перший погляд, ця новина не варта уваги громадян України. Тим паче, якщо зважити на супутні обставини у вигляді російських військ на нашому кордоні. А також на те, що запропонований законопроект почали розробляти одразу після "обнулення" Путіна.

Втім, не все так однозначно. Особливо якщо згадати про той факт, що Україна нещодавно вже стала об'єктом гібридної атаки, здійсненої за допомогою роздачі російських паспортів мешканцям ОРДЛО.

Проект закону, за словами голови думського комітету у справах СНД Леоніда Калашникова, буде прийнятий навесні наступного року. Він передбачає, що спрощений порядок набуття російського громадянства буде поширюватися більш ніж на 20 нових категорій громадян. Так, за спрощеною процедурою громадянство зможуть отримати: всі громадяни колишнього СРСР та їхні діти; люди, у яких в Росії живуть близькі родичі-росіяни; нащадки тих, хто постійно жив на території Російської імперії чи СРСР. Щоправда, спрощене громадянство подружжю буде можливо отримати лише за наявності у шлюбі бодай однієї спільної дитини, але то вже подробиці.

Цілей у такої норми є дві. Перша, відносно легітимна, полягає у спробах Путіна вибратися з демографічної ями. Впродовж останнього року рідко яка з публічних промов кремлівського лідера обходиться без скарг на брак працездатного населення в Росії. "Зараз загострюється одна з найважливіших проблем, одне з найголовніших завдань, що стоїть у сфері демографії... і з гуманітарного погляду, і з геополітичного погляду, і з економічного погляду — у нас зараз робочих рук не вистачає", — заявив він на останній прес-конференції. "Головною проблемою Росії на найближче десятиліття є брак робочих рук", — його ж заява від 30 листопада. І так — майже кожного місяця. Значне спрощення процедури набуття російського громадянства мешканцями пострадянських держав цілком може бути спробою цю проблему подолати.

Але тим справа, звичайно, не обмежується. Оскільки окрім заяв про брак робочих рук, російські політики активно реалізують і дещо інший дискурс. Зокрема, російський сенатор Константин Косачов заявив, що "у листопаді 2009 року в Росії було внесено серйозні поправки до чинного федерального закону "Про оборону". Десята стаття цього закону дає можливість оперативно використати збройні сили Росії за кордоном", - сказав Косачов. І зазначив, що однією з підстав для застосування військ на території інших країн є захист громадян Росії. Незалежно від місця проживання, звичайно.

У такий спосіб, роздавши певну кількість російських паспортів громадянам будь-якої пострадянської — та й не тільки пострадянської, а й "постросійсько-імперської" держави, наприклад, Польщі — Москва потім в довільний момент може розпочати проти цієї держави збройну агресію, прикриваючись при тому заявами про необхідність "захистити своїх громадян".

Таким чином російські громадяни перетворюються на таку саму своєрідну геополітичну зброю, як, приміром, і російський газ. Тільки якщо газом, зазвичай, шантажують Європу, Україну та Молдову, то "росгромадянами" шантажуватимуть і середньоазійські республіки, і Казахстан. Що зовсім не виключає того факту, що ключовою ціллю "захисту російських громадян" стане саме Донбас.

З іншого боку, які б норми не прописував Кремль у російському законодавстві, з точки зору чинного міжнародного права всі ці новели є нікчемними. Оскільки захист прав і свобод громадян будь-якої держави на території держави сусідньої повинен здійснюватися за допомогою міжнародно-правових механізмів, а не збройної агресії, привід для якої і масштаби якої довільно визначає ініціатор. Тому які б нові фокуси з громадянством не вигадували у Кремлі, ключовим фактором стосунків сусідів із Росією є, вочевидь, розміри і боєготовність армії.